Загальні питання з курсу Філософія
29. Взаємозв’язок свідомості і мови.
Вивчаючи питання "Свідомість і мова. Проблема штучного інтелекту", необхідно розкрити сутність і значення мови як найважливішої характеристики свідомості. Часто свідомість визначають як знання людини про навколишній світ і про саму себе, яке за допомогою слів, математичних символів, образів художніх творів може бути передане іншим людям, у тому числі - іншим поколінням у вигляді пам'ятників культури. На думку лінгвістів, мовна форма є не тільки умовою передачі думки, а й її реалізації. Для людей думка постає вже оформленою мовними знаками. Поза мовою наявними є тільки неясні спонукання, вольові імпульси, котрі виливаються в жести і міміку. Свідоме - це подія, оброблена мовною системою мозку. Мова людини якісно відрізняється від "мови" тварин (жестів, звуків), яка відображає їхній емоційний стан, бажання, потреби. "Мова" тварин - це замкнута система, суворо обмежена пристосовницьким ставленням до природи. Мова людини - відкрита система, здатна до саморозвитку, яка відбиває предметний світ, його властивості і відносини, а також стосунки між людьми. Вона дає можливість людині осмислити світ і власну діяльність у ньому. Сутність мови виражається в основних її функціях: номінативній (здатність називати речі, явища); пізнавальній (участь у процесі пізнання); інформативній (здатність зберігати і передавати інформацію); комунікативній (здатність до спілкування на різних рівнях). Мова є таким самим необхідним штучним посередником у ставленні людини до світу, як і знаряддя перетворення світу - техніка. Людина, доки не опанує знаряддями праці і мовою, не стає людиною в повному розумінні цього слова. Водночас свідомість не вичерпується змістом, який може бути відображений тільки у мові, раціонально засвоєній. Нагадаємо, що комунікативне походження свідомості обумовлює здатність до уявного діалогу людини з самою собою, тобто веде до появи самосвідомості (рефлексії). Проблема свідомості і мови з появою комп'ютерних технологій виявилася тісно пов'язаною з проблемою штучного інтелекту. Термін "інтелект" у філософії трактується як вища пізнавальна здатність мислити, яка позначається мислення. У тварин є пам'ять, їм властиві зародки аналізу, синтезу й інших розумових операцій, здійснюваних на рівні предметних образів, але не понять. У людини ж свідомість пов'язана з абстрактним понятійним мисленням.
На відміну від людини і тварин, машина, яка володіє так званим "штучним інтелектом", оперує не образами, а знаками. Тут можливий процес "самонавчання" (ЕОМ, що самопрограмують- ся, здатні до самонавчання). Однак це "навчання" особливого виду. Те, що ЕОМ, скажімо, здатна доводити математичні теореми, ще не означає її уміння грати в шахи чи вирішувати наукові проблеми, і навпаки. Звичайно, ЕОМ може виконувати, причому значно швидше за людину, багато розумових операцій. Але повністю замінити людину вона не може, бо працює за програмою, закладеною в неї людиною, і перебуває під її владою.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42