Загальні питання з курсу Філософія
27. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності: мислення, емоції, воля, пам¢ять. Психічне та ідеальне.
Свідомість - - це найвища, притаманна людям якість, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, уявній побудові дій і передбаченні їх результатів, регулюванні і самоконтролі поведінки, яка має зовнішні форми відображення творчого перетворювального характеру та пов'язана з мовою.
У філософській літературі до основних взаємопов'язаних між собою елементів свідомості відносять: усвідомлення явищ, знання, самосвідомість, емоції, воля.
Передумовою виникнення свідомості є відображення. Відображення є здатністю матеріальних об"єктів, процесів, явищ відтворювати пов'язані з ними об'єкти зовнішнього світу. Відображення існує у неживій та живій природі.
У розумінні відображення людиною необхідно розрізняти поняття «психіка» і «свідомість». Психіка складається із взаємопов'язаних систем усвідомленого (мислення, відчуття, увага, пам'ять, воля) та неусвідомленого (емоції, навички, автоматичні дії, інстинкти, інтуїція).
Свідомість є властивістю людського мозку. З точки зору матеріального розуміння свідомості процес мислення супроводжується певними біохімічними, фізіологічними та іншими змінами в мозку. Ідеальним у свідомості є образне відображення і характеризується тим, що суб'єктивні образи речей не мають матеріальних властивостей цих речей.
Цей процес характеризується як розпредметненням (створенням у свідомості ідеальних образів), так і опредметненням (перетворенням ідей у реальні предмети). Зовнішньою формою відображення свідомості є мова, практичні дії та їх, наслідки. Свідомість є суспільною за своїм походженням та індивідуальною за своєю сутністю.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42