Главная->Філософія->Содержание->24. Свідомість як філософська категорія, культурний і суспільний феномен.

Загальні питання з курсу Філософія

24. Свідомість як філософська категорія, культурний і суспільний феномен.

Феномен свідомості є одним з самих проблемних в філософії. Це пов’язано з неможливістю його зафіксувати. Для розрізнення свідомості та психіки, мислення й розуму їх варто розрізняти. Свідомість – це вища здатність психіки, в якій дійсність відображається у формах культури. Тобто свідомість – це культурне і суспільне явище. Студент має пояснити, яким чином свідомість пов’язана з культурою та суспільством. Але, окрім цього, варто не забувати, що центром свідомості є людське Я. Саме навколо нього відбуваються усі свідомі процеси психіки. Я є активним суб’єктом волі, переживань, розуміння. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ. В цілому феномен свідомості складається з активного Я спрямованого на світ (і саму себе) через символічні форми культури (мову, поняття, символи, речі, образи).

Актуальність філософського аналізу проблеми свідомості зумовлена насамперед тим, що філософія свідомості являє методологічну основу вирішення основних теоретичних і практичних питань фактично всіх гуманітарних наук - психології, інформатики, кібернетики, юриспруденції, педагогіки, соціології і т.д.

У той же час багатогранність свідомості робить його предметом різних міждисциплінарних і частнонаучних досліджень.

При викладі філософської теорії свідомості ми обмежимося обговоренням тільки деяких, на наш погляд, найбільш важливих, глобальних питань теми.

До однієї з основних характеристик психічного, чи свідомості, в широкому сенсі належить здатність його до відбиття.

Свідомість, будучи за доцільне, впорядкованим, регулятивним відображенням, являє собою вищий вид інформаційних процесів. Інформаційна характеристика свідомості дає можливість уточнити розуміння його як вищої форми відображення дійсності.

Ідеальність і суб'єктивність - специфічні характеристики свідомості; ідеальне - це завжди суб'єктивне буття індивідуальної свідомості, у тому числі в соціальних формах його взаємодії з навколишнім світом. Буття свідомості не піддається звичайному опису в координатах простору і часу, його суб'єктивно-ідеальний зміст не має існування у фізичному і фізіологічному сенсі слова. Разом з тим почуття, думки, ідеї людини існують не менш реально, ніж матеріальні предмети і явища. Але як, яким чином? Філософи говорять про два типи реальності: об'єктивної реальності матеріальних явищ і суб'єктивної реальності свідомості, ідеального.

Необхідно зрозуміти, що свідомість має структуру. Компонентна структура охоплює: 1) знання, 2) цінності, інтереси, емоції, потреби, 3) програми. Знання, що утворюють когнітивну сферу свідомості, відтворюють наявне буття. Цей структурний рівень представлений відчуттями, сприйманнями, уявленнями, поняттями, судженнями. Цінності, потреби, інтереси, емоції, що створюють мотиваційно-вольову сферу, відкривають буття в його незавершеності. Програми, проекти, що демонструють нормативно-проективну сферу, виявляють здатність буття до змін. З інших курсів студент вже має уяву про рівневу структуру свідомості: несвідоме, свідоме, передсвідоме. У З.Фрейда несвідомим (Воно) є інстинкти, бажання, лібідо. Свідомим (Я) є активний суб’єкт, який володіє здатністю самоусвідомлення. Передсвідомим (Над-Я) є сфера своєрідних соціальних фільтрів (совість, ідеали, традиції, цінності, заборони, тощо). Необхідно пояснити, чим індивідуальне несвідоме відрізняється від колективного несвідомого, про яке писав К.Г.Юнг. Останнє є відображенням досвіду попередніх поколінь, загальнолюдські прообрази-архетипи. На архетипах ґрунтуються сновидіння, міфи, символіка художніх творів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Категорії

Загальні питання з курсу Філософія

Схожі підручники