Загальні питання з курсу Філософія
12. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти проблеми.
У реальному житті люди стикаються з ситуаціями, які швидко змінюються. З цієї причини, крім рішень на основі загальноприйнятих норм поведінки їм доводиться приймати нестандартні рішення. Такий процес у філософії називається творчістю.
В історії філософії майже всі мислителі приділяли певну увагу проблемі творчості. Проте її складність, таємничий характер, несхожість, а часто і відверта протилежність вихідних настанов філософів зумовили розмаїтість тлумачень сутності, змісту та форм реалізації творчості.
Перші спроби осягнути цю проблему силою розуму зробили філософи Стародавньої Греції. Творчість у їх поглядах була і божественною (акт творіння Космосу), і людським мистецтвом, ремеслом.
У християнській філософії Середньовіччя спостерігалося два взаємопов'язані підходи до творчості: перший випливав із розуміння Бога, як творця світу, другий був пов'язаний з античною традицією, зокрема, позиціями Платона.
Творча діяльність багатогранна у виявах. Виникає питання, чи властива творчість кожній людині зі здоровою психікою. Однозначної відповіді на нього немає. На рівні буденної свідомості традиційно стверджується, що творчість — це справа вузького кола обраних людей, яких до неї спонукають божественна іскра, талант, спадковість, а доля переважної більшості людей, обділених талантом, — діяти за стандартами, зразками, традиціями. Сучасна філософія виходить з того, що творчість — це визначальна функція свідомості кожної людини. Однак у різних людей рівень розвитку цієї функції не однаковий, тому і результати їх творчої діяльності суттєво відрізняються.
Зазвичай людей умовно поділяють:
• на осіб з переважно творчим складом розуму, які здатні вирішувати конкретні проблеми;
• теоретиків-систематологів, спроможних дійти до сутності питання і всебічно його проаналізувати;
• експериментаторів, які можуть помітити за безліччю неістотних явищ провідну закономірність і дослідити її;
• ерудитів, які володіють енциклопедичними знаннями, однак не здатні до їх творчого практичного використання.
За результатами і масштабами розрізняють велику і малу творчість. Велика творчість репрезентує відкриття, винаходи та естетичні цінності, які мають певну значущість для розвитку суспільства. Мала є продуктом ремісничої праці, спрямована на вироблення нових предметів, яких немає в об'єктивній реальності, на подальший розвиток і вдосконалення матеріальних і духовних витворів, що вже створені людиною, та на формування методів і засобів суб'єктивної перебудови існуючого.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
Схожі підручники
- ОБЪЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ПРОГРАММИРОВАНИЕ В C++ (4-Е ИЗДАНИЕ) (часть 2) онлайн
- Загальні питання з курсу «Регіональна економіка»
- Світовий ринок послуг онлайн (частина 1)
- Продажи и управление продажами Учеб. пособие для вузов (часть 3) (онлайн)
- Бонківська Система задачі
- Бухгалтерський фінансовий облік (частина 3)
