Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 12. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти проблеми. - Загальні питання з курсу Філософія - Studbook
Главная->Філософія->Содержание->12. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти проблеми.

Загальні питання з курсу Філософія

12. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти проблеми.

У реальному житті люди стикаються з ситуаціями, які швидко змінюються. З цієї причини, крім рішень на основі загальноприйнятих норм поведінки їм доводиться приймати нестандартні рішення. Такий процес у філософії називається творчістю.

В історії філософії майже всі мислителі приділяли певну увагу проблемі творчості. Проте її складність, таємничий характер, несхожість, а часто і відверта протилежність вихідних настанов філософів зумовили розмаїтість тлумачень сутності, змісту та форм реалізації творчості.

Перші спроби осягнути цю проблему силою розуму зробили філософи Стародавньої Греції. Творчість у їх поглядах була і божественною (акт творіння Космосу), і людським мистецтвом, ремеслом.

У християнській філософії Середньовіччя спостерігалося два взаємопов'язані підходи до творчості: перший випливав із розуміння Бога, як творця світу, другий був пов'язаний з античною традицією, зокрема, позиціями Платона.

Творча діяльність багатогранна у виявах. Виникає питання, чи властива творчість кожній людині зі здоровою психікою. Однозначної відповіді на нього немає. На рівні буденної свідомості традиційно стверджується, що творчість — це справа вузького кола обраних людей, яких до неї спонукають божественна іскра, талант, спадковість, а доля переважної більшості людей, обділених талантом, — діяти за стандартами, зразками, традиціями. Сучасна філософія виходить з того, що творчість — це визначальна функція свідомості кожної людини. Однак у різних людей рівень розвитку цієї функції не однаковий, тому і результати їх творчої діяльності суттєво відрізняються.

Зазвичай людей умовно поділяють:

• на осіб з переважно творчим складом розуму, які здатні вирішувати конкретні проблеми;

• теоретиків-систематологів, спроможних дійти до сутності питання і всебічно його проаналізувати;

• експериментаторів, які можуть помітити за безліччю неістотних явищ провідну закономірність і дослідити її;

• ерудитів, які володіють енциклопедичними знаннями, однак не здатні до їх творчого практичного використання.

За результатами і масштабами розрізняють велику і малу творчість. Велика творчість репрезентує відкриття, винаходи та естетичні цінності, які мають певну значущість для розвитку суспільства. Мала є продуктом ремісничої праці, спрямована на вироблення нових предметів, яких немає в об'єктивній реальності, на подальший розвиток і вдосконалення матеріальних і духовних витворів, що вже створені людиною, та на формування методів і засобів суб'єктивної перебудови існуючого.

 

 

 

 

 

14