РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 3)
11.5. Економічно ефективність упровадження природозахисних заходів та методи її визначення
До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження й ліквідацію негативного антропогенного впливу на довкілля, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни, регіонів, а саме:
1) будівництво та експлуатація очисних, знешкоджувальних споруд і обладнання;
2) розвиток мало- і безвідходних технологічних процесів та виробництв;
3) розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог;
4) рекультивація земель; •
5) заходи боротьби з ерозією ґрунтів;
6) заходи щодо охорони й відтворення флори і фауни; 5
7) охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів тощо.
Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється через зіставлення їхніх економічних результатів з необхідними для їх упровадження витратами за допомогою показників загального економічного ефекту від цих заходів.
Повні економічні результати (Р ПОвні) від впровадження природоохоронних заходів — величина комплексна, що визначається за формулою:

де Р виробничі — результати, які досягаються у сфері матеріального виробництва. До них входять: приріст обсягів чистої продукції
або прибутку, а в окремих галузях чи на підприємстві зниження собівартості; відвернені економічні збитки від забруднення довкілля, а отже, зменшення виплат за забруднення; збереження природних ресурсів завдяки впровадженню безвідходних технологій тощо;
Р соціальні — передбачають підвищення екологічного комфорту проживання населення та збільшення національного багатства. Соціальні результати відбиваються в поліпшенні фізичного стану людини і зниженні захворюваності, збільшенні тривалості життя, зменшенні дитячої смертності, поліпшенні умов праці і відпочинку, у створенні сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості й розвитку культури, вдосконаленні свідомості людини;
Р екологічні — зумовлюються зменшенням негативного впливу на довкілля і виявляються в обмеженні надходження забруднюючих речовин у біосферу, збільшенні кількості та поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових і водних та інших природних ресурсів. Вони важко піддаються підрахункам, однак відомо, що зі зменшенням забруднення біосфери прискорюються її самовідиовлювальні процеси.
Для розрахунку виробничих результатів у разі впровадження природоохоронних заходів використовують показники чистого (Еч) і повного економічного ефекту (Еп). Чистий економічний ефект природоохоронних заходів визначається у вигляді різниці між приведеними з урахуванням фактора часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів і витратами на їхнє здійснення:

Економічний результат (Р) природозахисних заходів виражається у величині відвернених річних економічних збитків від забруднення довкілля (П) та річного приросту прибутку (додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства (ДД), тобто:

Величина відвернених економічних збитків від забруднення довкілля (П) дорівнює різниці між розрахунковими величинами збитків, які мали місце до здійснення природоохоронних заходів (Зф), і залишкових збитків після проведення цих заходів (Зм):

Якщо періоди будівництва (реконструкції), а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд та величини витрат і результат у період експлуатації істотно не змінюються в часі, то порівняння варіантів природозахисних заходів може проводитися за величиною їхнього річного чистого економічного ефекту (Еч). Вибір найефективнішого у такому випадку варіанта з кількох варіантів природозахисних заходів здійснюється за формулою:

Приведені до річної розмірності витрати визначаються за формулою:

де С — сукупні експлуатаційні витрати;
К — капітальні вкладення на впровадження природозахисних споруд;
Ен — норматив річної ефективності капіталовкладень.
У разі, коли порівнюються заходи, що забезпечують вихід на заданий рівень якості довкілля, приведені витрати розраховуються за формулою:

де Тн — нормативний строк окупності капітальних вкладень (величина, зворотна Ен).
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
