РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 3)
11.4. Збитки від забруднення. Методи розрахунку економічних збитків від забруднення компонентів довкілля
Критерієм для розрахунку платежів за забруднення є збитки від нього. Ці збитки як негативні наслідки проявляються в моральному, соціальному, естетичному, натуральному, економічному аспектах. Але здебільшого оцінюються економічні збитки, які завжди є лише частиною, хоч і досить вагомою, загальних збитків. Оцінка моральних і соціальних збитків становить певні труднощі через відсутність відповідних методик.
Оцінка негативного впливу забруднення на довкілля базується на двох основних альтернативних підходах. Перший підхід враховує фактичну (по можливості повну) оцінку завданого збитку, другий — попередні витрати на запобігання можливих збитків. Перший тип оцінок визначає фактичні збитки чи витрати, спрямовані на ліквідацію негативних наслідків дії на довкілля, другий— на потенційні збитки в результаті негативного впливу. Останній іноді називають можливим (або очікуваним). Робота над ліквідацією заздалегідь передбачених збитків прогнозує впровадження різного виду захисних заходів щодо недопущення збитків.
Оцінюючи збитки, потрібно розрізняти:
1) видатки на запобігання забрудненню (або іншим негативним явищам). Вони здійснюються безпосередньо на підприємстві чи в іншому джерелі забруднення з метою зменшення шкідливих викидів. Це може бути будівництво очисних споруд, впровадження екологічно чистих технологій, попередня обробка палива (наприклад, видалення сірки) тощо. Такі витрати зменшують збитки;
2) видатки на відшкодування збитків;
3) видатки на відновлення забрудненого середовища.
Економічні збитки — величина комплексна. Найчастіше їх
виражають сумою основних локальних збитків:
а) від погіршення здоров’я населення;
б) комунальному господарству;
в) сільському та лісовому господарству;
г) промисловості.
Сутність збитків від погіршення здоров’я населення полягає в недовиробництві національного прибутку через втрати робочого часу, додаткові витрати на медичне обслуговування, на виплату за листом непрацездатності і пенсій тощо.
Збитки в комунальному господарстві можна розглядати як додаткові витрати на прибирання пилу, часте фарбування дерев’яних і металевих конструкцій, витрати на миючі засоби, хімчистку тощо.
Збитки в сільському господарстві зумовлюються зменшенням цінності посівних площ на забруднених ділянках, причому це, по-перше, — зниження врожайності сільськогосподарських культур, а по-друге, — забруднення сільськогосподарської продукції. Врожайність зернових культур унаслідок забруднення зменшується на 2—25 %, соняшнику -на 15—20, овочів — на 15—30 %. У забруднених районах зростає захворюваність великої рогатої худоби: лейкозом у 2 рази, туберкульозом — у 1,5, маститами — в 1,9 разу більше, ніж в екологічно чистих районах. Знижується продуктивність худоби. Наприклад, у Донецькому регіоні надої молока на 13—14 % менші, ніж в умовно чистих господарствах.
Забруднення сильно позначається на лісовому господарстві. Відомо, що в Німеччині забрудненням пошкоджено 35 % лісових масивів, в Австрії — ЗО %.
Збитки, завдані атмосферним забрудненням виробничим фондам, криють у собі збитки на поточні капітальні ремонти основних виробничих фондів, збитки від передчасної утилізації обладнання, збитки від простоїв обладнання в ремонті тощо.
Дослідження, проведені у США, показали, що в структурі економічних збитків від забруднення повітря перше місце посідає здоров’я населення (37,9 %), друге — комунальне й побутове господарство (31,7 %), третє — транспорт і промисловість (29,8 %), сільське господарство — на останньому місці (0,6 %).
Економічні збитки розраховуються у п’яти видах:
1) фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення довкілля і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді;
2) можливі, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення довкілля, тобто розрахункові;
3) відвернені, що становлять різницю між фактичними та можливими збитками збитки;
4) ліквідовані, тобто частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природозахисних заходів;
5) потенційні — збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення довкілля.
Методи визначення економічних збитків від забруднення застосовуються залежно від параметрів забруднення.
Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків визначають за формулою:
Економічні збитки від забруднення води визначаються за формулою:
Економічні збитки від вилучення сільськогосподарських угідь визначаються за формулою:
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21