Главная->Економіка підприємства->Содержание->Методичні вказівки для виконання завдань практичного заняття

Методичні вказівки для виконання завдань практичного заняття

 

До основних показників вартісної оцінки основних виробничих фондів підприємства належать:

1. Первісна вартість основних виробничих фондів (В_п), яка визначається за формулою:

В_п=В_прид + В_транс + В_м + В_ін, грн,

де В_прид – ціна обладнання, грн;

В_транс – транспортні витрати на доставку обладнання, грн;

В_м – витрати на встановлення і монтаж, грн.

В_ін – інші витрати, пов’язані із введенням у дію основних виробничих фондів, грн.

Відновна вартість основних фондів (В_в) визначається за формулою:

В_в = В_перв ´ К_і, грн,

де К_і – коефіцієнт індексації, який, у свою чергу, визначається за формулою:

К_і = [І(а – 1)– 10]:100,

де І(а – 1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення коефіцієнту індексації (Кі) не перевищує одиниці, то індексація не проводиться. Або:

де ∆П_п – річний приріст продуктивності праці в країні, %;

t – кількість років експлуатації;

В_п – первісна вартість основних фондів, грн.

Залишкова вартість основних фондів визначається за формулою:

В_з = В_пов – t ×A , грн,

де t – кількість років експлуатації;

А – щорічна сума амортизаційних відрахувань.

6. Вартість основних фондів на кінець звітного періоду (початок наступного за звітним роком) (Вкр) визначається за формулою:

В_кр= В_пр + В_вв – В_виб , грн,

де В_кр – балансова вартість основних фондів на початок наступного за звітним року, грн;

В_пр – вартість основних фондів на початок звітного року, грн:

В_вв – вартість введених у дію основних фондів протягом звітного року, грн;

В_виб – вартість вибулих з експлуатації основних фондів протягом звітного року, грн.

7.    Середньорічна вартість основних фондів (Вср) визначається за формулою:

, грн,

де В_ср – вартість середньорічна основних фондів, грн.;

Впр – вартість основних фондів на початок року, грн;

В_вв, В_виб – вартість введених і виведених основних фондів протягом року, грн;

Т_в, Т_виб – відповідно число місяців роботи введених основних фондів і число місяців бездіяльності виведених ос­новних фондів (від моменту введення або вибуття і до кінця року), грн.

Розрахунок сум амортизаційних відрахувань на підприємстві здійснюється за допомогою наступних методів:

1. Прямолінійний (рівномірний) метод (метод прямо­лі­нійного списання). Згідно з даним методу вартість об’єкта основних засобів рівномірно списується протягом строку його використання. Цей метод найбільш доцільно застосовувати для пасивної частини основних фондів: будівель, споруд та їх структурних компонентів, меблів тощо.

Річна сума амортизації (А) визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів;

де В_перв – первісна вартість, грн;

В_лікв – ліквідаційна вартість, грн;

т_к.в. – термін корисного використання, років або одиниць продукції.

2. Метод зменшення залишкової вартості. Суть даного методу полягає в тому, що на початку експлуатації основних виробничих фондів суми нарахованої амортизації значно пере­вершують амортизаційні суми, нараховані на кінець терміну служби об’єкта. Застосовують для тих засобів, які схильні до впливу швидкого морального зносу внаслідок науково-тех­ніч­ного прогресу (комп’ютери, принтери, ксерокси та інша елек­тро­ніка).

Річна сума амортизації та річна норма амортизації (у відсотках) визначаються за формулами:

А_Р=В_ЗАЛ × На_Р, грн,

, %

де Ар – річна сума амортизації, грн;

В_зал – залишкова вартість об’єкта основних засобів на початок року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації, грн;

На_Р – річна норма амортизації, %;

n – кількість років корисного використання об’єкта, років.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. При використанні даного методу ліквідаційна вартість об’єкта не враховується. Річна сума амортизації визначається:

А_р = 2 × На_р × В_зал.

Для визначення норми амортизації для будь-якого t-го року (На_t) служби устаткування за цим методом можна скористатися формулою:

%

де Текс. – кількість років експлуатації, %;

Кумулятивний метод (метод списання вартості по сумі кількості років). Річна сума амортизації визначається:

А = К_кум ×( В_перв – В_лікв).

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кіль­кості років, що залишаються до кінця очікуваного строку вико­ристання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання. Тобто додаються числові значення років служби об’єкта основних фондів; наприклад, при чотирьох­річному терміні використання: 1+2+3+4=10 – кумулятивне число. Утворюються дроби типу 1/10, 2/10, ...4/10, які розміщуються у зворотньому порядку: 4/10, 3/10, 2/10, 1/10 – кумулятивні коефіцієнти (К_кум).

Виробничий метод. Цей метод базується на тому, що амортизація є тільки результатом експлуатації об’єкта основних засобів, і термін часу не відіграє ніякої ролі в процесі нара­хування. Найбільш доцільно використовувати даний метод по відношенню до транспортних засобів. За даним методом місячна сума амортизації та виробнича ставка амортизації обчислюються:

А =N × Ас_вир

де А – амортизаційні відрахування, грн;

N – фактичний річний обсяг продукції (робіт, послуг);

N _{заг. розр.} – загальний розрахунковий обсяг виробництва, нат. одиниць.

6. Податковий метод. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (у розрахунку на податковий квартал):

–       група 1 – 2 відсотка;

–       група 2 – 10 відсотків;

–       група 3 – 6 відсотків;

–       група 4 – 15 відсотків.

Суми амортизації звітного періоду визначаються мно­же­нням балансової вартості групи основних фондів на початок звітного періоду (Б_(а)) на відповідну норму амортизації:

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а–1) + П(а–1) – В(а–1) – А(а–1), грн,

де Б(а) – балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а–1) – балансова вартість групи (окремого об’єкта основ­них фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу, що передував розрахунковому;

П(а–1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, мо­дер­нізації та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а–1) сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок роз­ра­хункового кварталу, що передував розрахунковому;

А(а–1) сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Норма амортизації розраховується за формулою:

де В_п – первісна вартість основних фондів, грн;

т_к.в. – термін корисного використання, років.

 

 

12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70

Схожі підручники

• Соціальна психологія (частина 1)
• Методичні вказівки до виконання практичного заняття на тему «Теорія ігор.»
• Загальні питання з курсу «Філософія»
• Загальні питання з курсу Українська мова
• Белая книга (частина 4) (онлайн)
• МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДO ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ З КУРСУ «Професійна психологія та конфліктологія»