Главная->Фізика->Содержание->§50. Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського-Ґаусса

§50. Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського-Ґаусса

Основне завдання електростатики полягає в тому, щоб за заданим розподілом у просторі і величиною електричних зарядів знайти величину і напрямок вектора напруженості  в кожній точці поля. Використання принципу суперпозиції для обчислення електричних полів пов’язано із значними математичними труднощами. Значно простіший метод розрахунку полів ґрунтується на використанні теореми Остроградського-Ґаусcа.

Нехай в однорідному електричному полі  про­ведена довільна пло­щина dS. Одиничний вектор  нормалі до площини складає з вектором  кут  (рис. 106).

Потоком вектора напруженості будемо називати величину

  або  ,

де  – проекція вектора  на напрямок вектора нормалі, а вектор .

Повний потік вектора напруженості через довільну поверхню S буде

.

Знак потоку залежить від вибору напрямку нормалі. Для замкнених поверхонь нормаль, яка виходить назовні, прий­мається за додатну. Тоді там, де вектор  напрямлений назовні,  та  додатні, а коли  входить в середину поверхні,  та  від’ємні (рис. 107).

Для замкнених поверхонь

.

Нехай навколо точкового заряду  який знаходиться у вакуумі, описано довільну замкнену поверхню S (рис. 108).

Лінії напруженості виходять з цієї поверхні. Виділимо довільну елементарну площадку dS, нормаль  до якої складає кут  з вектором . Спроектуємо елемент dS поверхні S на поверхню радіуса r з центром в місці знаходження заряду q.Тоді

 

Елементарний потік

,

а  - тілесний кут, під яким елементарну площадку dS видно з точкового заряду q.

Провівши інтегрування по куту, отримаємо

.

Якщо всередині замкненої поверхні буде негативний заряд q, то кут між нормаллю і вектором  буде тупий (лінії напруженості входять всередину замкненої поверхні). Отже, . Тоді . Це означає, що потік через замкнену по­верхню .

Нехай всередині замкненої поверхні S буде N позитивних і негативних зарядів (рис. 109). За принципом суперпозиції нап­руженість  поля, що створюється всіма зарядами, дорівнює сумі напруженостей , що створюється кожним зарядом зокрема і . Тому проекція вектора  на напрямок нормалі до площадки dS до­рівнює алгебраїчній сумі проекцій всіх векторів  на цей напрямок:

.

Потік вектора напруженості результуючого поля через довільну замкнену поверхню S, що охоплює заряди , , ..., дорівнює

.

Оскільки

,

то

.

Отже, потік вектора напруженості у вакуумі через довільну замкнену поверхню, яка охоплює електричні заряди, дорівнює алгебраїчній сумі цих зарядів, поділеній на електричну сталу .

Це твердження називається теоремою Остроградського-Ґаусса.

Наприклад, для системи зарядів, які наведені на рис. 109, потік напруженості

.

тут   і  .

Якщо замкнена поверхня S не охоплює заряд q (рис. 110), то дотична до по­верхні S конічна поверхня з вершиною у точці О поділяє поверхню S на дві частини:  і . Потік напруженості через поверхню S дорівнює алгебраїчній сумі потоків:

.

Потоки  і  дорівнюють один одному за абсолютною величиною, тому що поверхні  і  видно з точки О під тим самим тілесним кутом . Оскільки для всіх елементів поверхні  кути між векторами  і зовнішніми нормалями  гострі, а для поверхні  ці кути тупі, то

,

.

Тому сумарний потік через поверхню

.

Нехай заряд q знаходиться всередині замкненої поверхні S і лінії напруженості перетинають цю поверхню кілька разів (рис. 111). Елементарний потік напруженості через площадки  … дорівнює

Отже, непарне число перетинів при обчисленні потоку напруженості зводиться до одного перетину.

 

12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Схожі підручники

• Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)
• Методичні рекомендації з курсу Релігієзнавство
• Загальні питання з курсу Право
• НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ «ГРОШІ І КРЕДИТ»
• Управління проектами (частина 2)
• Легкий способ перестать откладывать дела на потом