Соціальна психологія (частина 2)
Глава 14. Економічна соціалізація особистості
Економіка будь-якого суспільства здатна функціонувати через суб’єкта економічних відносин, особистісні риси якого узгоджува-лись би з основними принципами економіки цього суспільства. Рин-кова економіка, наприклад, вимагає від індивідів особистісних рис, які б узгоджувались з такими принципами, як лібералізація вироб-ництва, фінансів, приватна власність. Тому актуальним стає питан-ня економічної соціалізації особистості.
Визначення поняття “економічна соціалізація” і його складових
Поняття “соціалізація” з’явилось ще в 1836 році, однак його корелят “економічна соціалізація” виникло порівняно недавно. Вперше як самостійна концепція економічна соціалізація стала вжи-ватись у неомарксистських аналізах соціалізації. Незалежно і одно-часно це поняття починає вживатись в дослідженнях економічної поведінки науковцями школи економічної психології.
В широкому розумінні економічну соціалізацію можна розгля-дати як процес входження підростаючої людини в економічну сфе-ру суспільства, як формування у неї економічного мислення, як про-цес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економіч-ної дійсності, засвоєння економічних знань, набуття навичок еко-номічної поведінки і реалізацію їх в реальній дійсності.
Цілі і задачі економічної соціалізації у більшості співпадають з цілями і задачами економічного виховання, оскільки їх методи й засоби використовуються з однаковою метою впливу на економіч-ну свідомість особистості.
Процес економічної соціалізації індивіда пов’язано з його со-ціальними умовами різного рівня: з соціально-економічними про-блемами суспільства, з повсякденним життям, яке відбувається в різних групах, з впливом різноманітних засобів, що здійснюються різними агентами соціалізації. Провідна роль належить такій формі
впливу на особистість як включеність дитини в ті чи інші сфери діяльності, в яких засвоюються економічні знання і досвід економ-ічної поведінки. В зв’язку з цим деякі дослідники (А.В. Бояринце-ва) розрізняють трудову, споживчу і власне економічну соціаліза-цію. Метою споживчої соціалізації в дитинстві є набуття навичок споживчої (купівельної) здатності і засвоєння знань з економічних понять, що характеризують різні аспекти споживання: гроші, купів-ля, місце купівлі та ін. Цілю трудової соціалізації дітей стає форму-вання ставлення до праці через поведінкові аспекти в різних сфе-рах (домашня праця, учбова діяльність та ін.). Власне економічна діяльність в дитинстві спрямована на засвоєння специфіки функц-іонування і виявлення таких соціоекономічних феноменів, як ба-гатство-бідність, банк, реклама, інвестиції та ін.
Різноманітність конкретних соціальних ситуацій впливає на різноманітність сприйняття економічного світу підростаючою лю-диною. Об’єктивно існуюча диференціація соціального стану дітей, основою якої є відмінність умов життя, відображається на різнома-нітності виявів економічної соціалізації підростаючої людини, зок-рема, у ставленні до праці і споживчої поведінки.
Дослідження економічної соціалізації у вітчизняній психології розпочались лише в останнє десятиріччя. В Західних країнах істо-рія дослідження економічної соціалізації налічує вже декілька де-сятків років. Протягом цього періоду західними дослідниками було висунуто декілька гіпотез, завдяки яким вони намагались пояснити причини досягнень дітьми в проведенні економічного аналізу, по-рівнюючи представників різних соціальних груп і виясняючи вне-сок навчання, вплив батьківських установок та інших факторів. У вивченні економічної соціалізації дітей дослідники зосередили увагу на таких питаннях: як і коли діти включаються в економічну сферу суспільства. Головним чином звертається увага на стадії, які прохо-дять діти в розумінні економічних реалій суспільства.
Крім робіт, в яких вивчались стадійність економічної соціалізації, існує багато досліджень, присвячених вивченню факторів, які впли-вають на даний процес. Особливо цікавими є роботи, в яких розгля-даються такі фактори, як класова належність, регіональні і національні особливості, вік, стать. Як відмічає О.Б. Щедріна, в дослідженнях
Г. Маршалла і Л. Магрудера було встановлено залежність розуміння дітьми функцій грошей від безпосереднього досвіду, отриманого в сім’ях з різним соціально-економічним статусом. Автори роблять висновок, що діти з робочих сімей засвоюють прямий асоціативний зв’язок між грошима і задоволенням, тоді як діти із середнього класу здебільше накопичують гроші на майбутні витрати. Інші автори (А. Фернам, П. Томас) показали, що, як правило, батьки з середнього класу починають видавати гроші дітям меншого віку, ніж батьки із робітничого класу. Автори зробили припущення, що більш ранній досвід поводження з власними грішми повинен сприяти більш ранній соціалізації, кращому застосуванню грошей. Проте в дослідженнях цих авторів суттєвих відмінностей в економічних уявленнях дітей не було виявлено. Було зроблено висновок, що класові відмінності ма-ють місце, але вони немов би розмиваються і навчанням, і різнорідн-істю складу шкільних класів у загальноосвітніх школах.
Ще одна змінна, яка впливає на формування економічних уяв-лень дитини, яка вивчалась в західних дослідженнях, – це її стать. Було виявлено (А. Фернам, П. Томас), що дочкам будь-якого віку батьки видають грошей на кишенькові витрати менше, ніж синам. Ви-явлення сутності економічних уявлень у дітей дозволило встанови-ти статеві відмінності і у рівні сформованості окремих економічних понять. Було виявлено, що хлопчики дещо краще розуміють призна-чення страйків і те, звідки беруться гроші для видачі зарплати. У хлоп-чиків також сильніше виявляється тенденція вважати, що здібна лю-дина повинна отримати за свою роботу більше грошей. В уявленнях про працю і способах отримання грошей у хлопчиків теж було вияв-лено більшу обізнаність і варіативність, ніж у дівчат (Олпорт).
Для визначення впливу національно-територіальних особли-востей формування у дітей економічних уявлень проводились кросс-культурні дослідження. Результати чисельних досліджень (М. Сігал, Д. Швальб, А. Фернам, Г. Ягода та ін.) показали суттєві відмінності в уявленнях дітей, що мешкають в країнах з різним рівнем економ-іки. Так, діти, які мешкають в південно-азіатському районі (Японія, Китай, Гонконг) і південно-африканських країнах, вважають, що потрібно більше платити тим, у кого є багаточисельна сім’я (за рівних можливостей), і схильні дотримуватись традиційних цінностей. Між
тим діти із названих регіонів раніше, ніж діти із європейських країн засвоюють поняття вигоди. Останнє пояснюється тим, що ці діти значно раніше за європейців включаються в сферу бізнесу.
Західні психологи активно вивчають економічні уявлення у дітей. Про це свідчить не тільки велика кількість досліджень з даної теми, але й сам факт існування окремої галузі психології – вікова економічна психологія, де вивчаються етапи формування економічних уявлень у дітей, стадії економічної соціалізації. Про-те власне дослідження сприйняття дітьми економічних відносин розпочалось у 50-ті роки і лише у 80-ті вони отримали серйозний розвиток. Спершу майже всі роботи з даної галузі виконувались в рамках раннього Піаже. В них було зроблено спробу описати різні стадії розвитку, які проходить дитина в процесі набуття еко-номічних знань (А. Страусс, К. Данзигер, Р. Саттон). В цих до-слідженнях безпосередньо співставлялись стадії інтелектуально-го розвитку і рівні розуміння економічних відносин поза залеж-ністю впливу факторів на даний розвиток. Інші дослідження були присвячені розвиткові мислення дитини в аспекті засвоєння ними таких спеціальних економічних понять, як вигода, власність, май-нова нерівність і гроші (Г. Ягода).
В цьому ж руслі здійснено аналіз економічної соціалізації дітей, який зробила російський психолог О.В. Козлова. Економічну со-ціалізацію вона розглядає як багатокомпонентний процес, який включає когнітивну, афективну і конативну складові.
Когнітивний компонент включає в себе загальні економічні знання, норми і цінності, які діти засвоюють в ході соціалізації. По-ведінковий компонент відображає зразки економічної поведінки, які дитина засвоїла і присвоїла на даному віковому етапі. Емоційний компонент являє собою емоційне ставлення дитини до економічної реальності. Загальний вигляд системи компонентів економічної со-ціалізації О.В. Козлова представила у вигляді такої схеми.
Когнітивна змінна економічної соціалізації характеризується наступними рисами:
– поінформованість особистості знаходиться в прямій залеж-ності від складності того чи іншого економічного поняття і можли-вості безпосереднього знайомства з його виявами у реальності;
Таблиця Складові процесу економічної соціалізації за О.В. Козловою
Економічна соціалізація
Когнітивна змінна Поведінкова змінна Емоційна змінна
Інформаційний блок
Ставлення до праці
Знання соціально-економічних понять Споживацька поведінка Трудова поведінка Позитивне сприйняття економічної реальності
Негативне сприйняття економічної реальності
– адекватність економічних уявлень визначається здебільше розвитком особистості.
Поведінкова змінна економічної соціалізації характеризується через виділення таких елементів споживацької і трудової поведінки.
Елементи споживацької поведінки:
– рівень споживацьких ресурсів є обмеженим;
– значна зовнішня залежність купівельних спроможностей;
– придбання типових продуктів (послуг), яке зумовлюється віком особистості;
– планування покупок, їх вибір.
Характеристики трудової поведінки:
– традиційна трудова діяльність: домашня праця, самообслу-говування;
– професійна діяльність, професійні навички і якості;
– планування фінансового доходу, фінансові витрати.
Емоційна змінна економічної соціалізації являє собою емоцій-не ставлення особистості до економічної реальності. Воно може бути як позитивним, так і негативним.
Отже, економічна соціалізація як складний, багатоаспектний процес входження людини в економічну сферу суспільства, в ре-290
зультаті якого людина, формуючи відповідні соціальні властивості, стає повноправним суб’єктом економіки, є важливою стороною со-ціалізації особистості і актуальною проблемою у її дослідженні.
Як відмічає англійський психолог А. Фернам, який має досить багато робіт з даної теми, вивчення розуміння дітьми економічних понять і законів могло б дати більш реалістичну інформацію про процеси їх мислення, ніж дослідження розуміння ними фізичних законів, які мають до більшості дітей віддалене відношення.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63