Главная->Інвестування->Содержание->21.Інвестування в оборотний капітал.

питання з курсу Інвестування

21.Інвестування в оборотний капітал.

Оборотні кошти – це сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів звернення з метою забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції.

Оборотні фонди включають до свого складу готову продукцію, що знаходиться на складах підприємства і в процесі реалізації, а також грошові кошти на рахунках в банках або в касі і засоби в розрахунках. Оборотні фонди не беруть участь в процесі виробництва, вони обслуговують процес обороту товарів. Джерелами формування оборотних коштів підприємства є прибуток, кредиторська заборгованість, кредити і позики [3, с. 149].

Політика управління інвестиціями в оборотний капітал полягає у виробленні стратегії управління інвестиціями у поєднанні із стратегією фінансування оборотного капіталу, які в сукупності повинні забезпечити формування оптимального розміру чистого оборотного капіталу(чи власного оборотного капіталу, або працюючого оборотного капіталу). Чистий оборотний капітал – виключно кількісне поняття, яке не містить інформації про якість поточних активів або пасивів.

У практиці управління оборотним капіталом виділяють три стратегії управління інвестиціями в оборотні активи – консервативну, агресивну і помірну.

При консервативній стратегії потреби підприємства у фінансуванні оборотних активів практично повністю покриваються за рахунок довгострокових пасивів (власних і довгострокових позикових засобів), короткострокові джерела фактично не використовуються для фінансування поточних активів. Підприємство стримує зростання оборотних активів, прагне до скорочення періоду оборотності.

Агресивна стратегія передбачає, що оборотні активи підприємства повністю покриваються за рахунок короткострокових джерел фінансування. Підприємство не ставить ніяких обмежень в нарощуванні оборотних активів, тримає значні грошові кошти, має значні запаси сировини і готової продукції, і стимулюючи покупців, роздуває дебіторську заборгованість, період оборотності тривалий.

Помірна стратегія припускає, що фінансовий менеджер повинен знайти оптимальне співвідношення між ризиком неплатоспроможності компанії і надійністю від економії на довгострокових пасивах. Вона є як би компромісом між консервативною і агресивною стратегіями, коли показники ефективності і технічної неплатоспроможності знаходяться на середньому рівні.

Оборотні активи підприємства фінансуються в основному за рахунок поточних зобов'язань, але також частково за рахунок довгострокових позикових засобів. Залучення довгострокових позик потрібне для фінансування постійної частини оборотних активів, яка впродовж досить тривалого часу залишається незмінною за об'ємом і не залежить від сезонних коливань. Потреба у фінансуванні умовно-постійної частини активів є постійною, у зв'язку з чим підприємство повинне мати стійкі джерела фінансування цих активів у вигляді довгострокових позикових засобів, а у разі їх відсутності – власних засобів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32

Категорії

питання з курсу Інвестування

Схожі підручники