Загальні питання з курсу Соціологія (частина 1)
11.Проблема кризи цінностей в соціології М. Вебера.
Вперше поняття цінності було висунуте на перший план у логіці і в метафізиці Г.Лотце. В політологію і соціологію проблематику цінностей увів М.Вебер. Цінність тлумачилася ним у неокантіанському сенсі. Щоб соціологічно операціоналізувати цінність, він зосередив свою увагу на тому, що Г.РІккерт назвав "середнім царством" між трансцендентним ("чиста" значимість, цінність, взята як самоцінність) та іманентним (буття). Іншими словами, М.Вебер аналізував "царство іманентного сенсу" - сенсу переживань і дій людей, тобто, згідно з веберівською термінологією, "сенсу, що суб'єктивно мається на увазі". Апелюючи до цього поняття, Вебер фіксував найголовніше і найсуттєвіше, що, на його думку, робить людську поведінку саме дією: такою вона виявляється лише у тому випадку, коли діючий індивід пов'язує з нею суб'єктивний сенс. Вебер у своїй соціології виходив з неокантіанської передумови, згідно з якою осмисленим кожен людський акт стає лише у співвіднесенні до цінностей, у світлі яких артикулюються і норми поведінки людей, і їхні індивідуальні цілі. Цей зв'язок Вебер докладно відслідковував у своїй соціології релігії. Саме релігію він і розглядав в якості джерела сенсоутворюючих цінностей
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56