Соціальна психологія (частина 3)
Висновки
1. Соціальна перцепція – це багатофункціональний процес,
який передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її вчинків.
Дослідження процесу соціальної перцепції включає характеристи-ки об’єкта і суб’єкта сприйняття, вивчення механізмів процесу між-особистісної перцепції, а також ефектів, що супроводжують цей процес.
2. Об’єкт соціальної перцепції – це автор повідомлень, які сприймаються, інтерпретуються спостерігачем. Він є для суб’єкта спостережень сукупністю значимих ознак, “перцептивних гачків”. “Перцептивні гачки” – це шифр об’єкта сприймання. Історія вив-чення зовнішніх характеристик об’єкта в їх взаємозв’язку з його внутрішніми, психологічними особливостями сягає у давнину. На основі вивчення цього взаємозв’язку в історії науки було створе-но чисельну кількість класифікацій типів особистості.
3. Розпізнавання індивідуально-психологічних особливос-тей особистості шляхом безпосереднього візуального сприйнят-тя має велике значення в процесі спілкування. Знання зовнішніх ознак людини, їх зв’язку з іншими особливостями особистості необхідно спеціалістам, діяльність яких пов’язана з роботою з людьми. В цьому відношенні виникає необхідність засвоєння ними технік візуальної психодіагностики. В зв’язку із засвоєн-ням технік візуальної психодіагностики виникає проблема точ-ності міжособистісної перцепції. Осмислення цієї проблеми пов’язано з урахуванням активної вибірковості сприйняття суб’єкта соціальної перцепції.
4. В соціальній психології досліджуються психологічні особ-ливості суб’єкта сприйняття, які впливають на адекватність сприйняття. У відповідності з ситуацією соціальної перцепції суб’єктом можуть використовуватись різні механізми сприйнят-тя іншої людини.
В ситуації формування першого враження виникає ряд ефектів, які опосередковують процес сприйняття людини людиною. Ефект ореолу полягає в тім, що в образ сприйняття вбудовується попередній досвід суб’єкта. Ефект стереотипізації полягає в тім, що по-будова образу сприйняття відбувається на основі уже існуючих схем, стійких уявлень. Стереотип, що має здатність створювати нову ре-альність, отримав назву “стереотип очікування”. Стереотип очіку-вання є реально діючим фактором педагогічного процесу.
В ситуації міжособистісного розуміння використовуються іден-тифікація, емпатія, атракція, соціальна рефлексія.
В ситуації нерозуміння, яка виникає в сумісній діяльності, зас-тосовується механізм каузальної атрибуції.
5. Каузальна атрибуція – це своєрідна інтерпретація та оцінка людиною причин і мотивів поведінки інших на ґрунті буденного досвіду. Феномен атрибуції (приписування) виникає тоді, коли у людини є дефіцит інформації про іншу людину.
Теорія каузальної атрибуції – це теорія про те, як люди пояс-нюють поведінку інших, чи приписують вони причину дій внутрішнім диспозиціям людини (стійким рисам, мотивам і уста-новкам), чи зовнішнім ситуаціям.
Дослідники атрибуції виявили схильність людей ігнорувати ситуаційні причини дій і їх результатів на користь диспозиційних. Тенденцію суб’єктів сприйняття недооцінювати ситуаційні і пере-оцінювати диспозиційні впливи на поведінку інших було названо фундаментальною помилкою атрибуції.
Основні терміни та поняття
Перцепція, соціальна перцепція, структура перцептивного процесу, предмет соціальної перцепції, детермінанти перцептив-ного процесу, об’єкт соціальної перцепції, фізіогноміка, френо-логія, хіромантія, графологія, астрологія, конституціональні типи особистості, візуальна психодіагностика, точність міжособистіс-ної перцепції, суб’єкт соціальної перцепції, ефект ореолу, ефект новизни, ефект первинності, ефект стереотипізації, стереотип очікування, соціальна рефлексія, атрибуція, каузальна атрибуція, диспозиційна атрибуція, ситуаційна атрибуція, фундаментальна помилка атрибуції.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53