Соціальна психологія (частина 3)
Феномен “зрушення до ризику”
Окремим випадком групової поляризації є феномен “зрушен-ня до ризику”. Дж. Стоунер був одним з перших, хто виявив цей феномен в експериментальній ситуації. Стоунер так характеризує сутність цього феномену: групове рішення виявляється більш ри-зикованим порівняно з середнім індивідуальних рішень, що були прийнятими до проведення групового обговорення. Цей феномен показує, що не слід спрощено дивитись на групову життєдіяльність: в ній багато таємного, непередбачуваного. В різні періоди було ви-сунуто декілька гіпотез, які пояснюють виникнення феномена зру-шення до ризику. Згідно з однією гіпотезою, групове обговорення проблеми породжує у членів групи відчуття загальної відповідаль-ності (отже і особистої безвідповідальності), що сприяє прийняттю більш “сильних”, пограничних рішень. Друга гіпотеза в якості ос-новного “винного” експериментальних рішень розглядає лідера: маючи схильність до ризикованих рішень, він у процесі обговорен-ня запевняє у своїй правоті інших. Існує також гіпотеза ризику як цінності: готовність ризикувати підвищує статус людини в групі, а тому в процесі групового обговорення члени групи будуть прагну-ти демонструвати наявність у себе такої здібності.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53