ГоловнаЗворотній зв'язок

Категорії

Главная->Митна справа->Содержание->7.1 Форми розрахунків міжнародних договорів

Митні послуги і процедури

7.1 Форми розрахунків міжнародних договорів

 

Форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів банківських і кредитних засобів платежу. Готівкові грошові знаки в зовнішньоторговельних угодах зазвичай не застосовуються.

Основними формами розрахунків в міжнародній комерційній практиці є: інкасова, акредитивна, по відкритому рахунку, телеграфні і поштові перекази, чекова і вексельна.

Інкасо (collection of payments) - вид банківської операції, що полягає в отриманні банком грошей за різними документами : векселям, чекам і тому подібне від імені своїх клієнтів і зарахуванні їх в установленому порядку на рахунок одержувача засобів.

Інкасова форма розрахунку припускає передачу експортером доручення своєму банку на отримання від імпортера певної суми платежу проти пред'явлення йому товарних документів, перелік яких дається в договорі, а також векселів, чеків і інших підлягаючих оплаті документів. Інкасова форма зручна експортерові, оскільки дає гарантію в тому, що товар не перейде в розпорядження покупця раніше, ніж за нього буде зроблена оплата.

Постачальник(продавець) зобов'язаний пред'явити у банк на інкасо платіжні вимоги безпосередньо услід за відправкою товару(продукції). При настанні терміну платежу і тимчасовій відсутності засобів у покупця акцептовані або платіжні вимоги оплачуються банком за рахунок позики. У випадку якщо покупець не має права на отримання позики, платіжні вимоги придбавають силу виконавчих документів.

Акредитив (letter of credit) - вид банківського рахунку, що дає можливість контрагентові отримати на умовах, вказаних в акредитивному дорученні, платіж за товари, роботи або послуги негайно по виконанню зобов'язань. Акредитивна форма розрахунків є зобов'язанням банку в течії певного терміну зробити за вказівкою і за рахунок покупця платіж продавцеві на суму вартості поставленого товару проти пред'явлених продавцем обумовлених угодою документів. Цей вид оплати використовується в практиці міжнародного торгового обігу, коли продавець не бажає нести фінансового ризику.

Залежно від умов розрізняють наступні види акредитивів : підтверджений і непідтверджений, відзивною і безвідкличною, ділимий і неділимий. Акредитивна форма розрахунку має певні переваги перед інкасовою формою. Для експортера - це гарантії оплати банком вартості відвантаженого товару(банком, що відкрив акредитив), в підтвердженому акредитиві - також банком, що його, що підтвердив, в отриманні платежу відразу після постачання товару і пред'явленні банку документів, що свідчать про таке постачання.

Імпортер у свою чергу має гарантію, що платіж буде зроблений на користь експортера тільки після пред'явлення останнім товаросупровідних документів, що засвідчують відвантаження товару і виконання інших зобов'язань з боку експортера.

З документів, проти яких робляться платежі, в договорах вказуються:

Спеціалізовані рахунки;

Повні комплекти чистих бортових коносаментів, виписаних на ім'я покупця з вказівкою порту розвантаження;

Дублікати залізничних накладних(чи документи авто- або авіаперевізників);

Пакувальні листи(описи технічної документації);

Гарантійні листи продавця про якість і комплектність постачання;

Сертифікати якості і походження товару;

Акти здачі-приймання;

Дозволи на відвантаження, якщо товару приймався за кордоном представником покупця;

Копії діючих експортних ліцензій уповноважених органів країни-імпортера, якщо такі потрібно, інші документи, що відповідають характеру угоди і поставленому по ній товару.

Акредитив як форма розрахунку регулюється «Уніфікованими правилами і умовами застосування для документарних акредитивів».

Відкритий рахунок (open account). Платіж по відкритому рахунку припускає надання експортером товаросупровідних документів, минувши банк, і зарахування імпортером тих, що належать експортерові сум платежу на відкритий рахунок в терміни, встановлені в договорі.

Набуваючи такої форми розрахунків, продавець повинен, як правило, мати певні гарантії того, що покупець дійсно розплатиться з ним за поставлений товар. В цілях зменшення ризику неоплати вартості поставленого товару продавець може, зокрема, передбачити в договорі обмовку:

«Продавець зберігає за собою право власності на цей товар аж до того моменту, поки Покупець не сплатить його вартість«.

В цьому випадку необхідно включити в договір умову, згідно з якою ризик випадкової загибелі або ушкодження товару від продавця до покупця переходить, наприклад, у момент передачі товару перевізникові.

Переклад (transfer). Форма розрахунком шляхом телеграфних і поштових переказів застосовується зазвичай у випадках, коли надання валюти не зв'язується з якою-небудь додатковою умовою, наприклад, з передачею банку товарних документів. Як правило, використовується при сплаті боргів по позиках і кредитах, поверненні надмірно отриманих сум, здійсненні попередньої оплати.

Банківський переказ - це розрахункова банківська операція, що полягає в напрямі телеграфом або поштою платіжного доручення одного банку іншому банку. Платіжне доручення - це наказ банку, адресований своєму банку-кореспондентові, про виплату певної суми бенифициару, пред'явникові чека або інших платіжних документів.

Чек (cheque) - цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку зробити платіж вказаної в ній суми чековласникові.

Вексель (bill) - письмове боргове зобов'язання встановленої законом форми, що видається позичальником-векселедавцем (drawer of a bille) кредиторові-векселедержателеві (holder of a bill), надає останньому право вимагати з позичальника сплати до певного терміну суми, вказаної у векселі.

Вексельна форма розрахунків здійснюється шляхом використання векселя - простого або перевідного.

 

 

28