Главная->Введення у фінансову діяльність->Содержание->Страхування і перестрахування життя

Страхування і перестрахування життя

Договори страхування життя – це договори змішаного страхування життя, страхування дітей до повноліття і вступу в шлюб, страхування додаткової пенсії та ренти, довічне страхування тощо. Договори страхування життя укладаються здебільшого громадянами, а не юридичними особами. Такі договори не лише забезпечують страховий захист людини, а й являють собою своєрідні інвестиції, що їх робить страхувальник.

На відміну від інших фінансових посередників страхові компанії, що здійснюють страхування життя, мають змогу залучати вільні кошти страхувальників під значно менший відсоток річних, оскільки таке залучення відбувається на підставі забезпечення страхового захисту. Тому страховики перебувають у вигіднішому становищі порівняно з іншими фінансовими посередниками. Договори страхування життя укладаються на тривалий строк, зобов’язання по виплатах віддалені в часі, їх можна досить точно прогнозувати. Тому страховики можуть дозволити собі формувати значну частку довгострокових вкладень у загальному обсязі фінансових інвестицій. Особливі інвестиційні можливості компаній зі страхування життя роблять їх становище на фінансових ринках унікальним – саме вони (поряд із пенсійними фондами) задовольняють значну частину потреб економіки в дефіцитному та дешевому довгостроковому капіталі.

Необхідно виділити два основні види страхових полісів зі страхування життя:

1.  Безперервне страхування життя (на все життя).

2.  Строкове страхування життя (на певний термін).

Поліси з безперервного страхування життя передбачають сплату страхувальником значної суми початкового страхового внеску, як правило, протягом перших двох років після укладання угоди. Вартість полісу з безперервного страхування з часом зростає у зв’язку зі зростанням імовірності смерті власника. При цьому власнику надаються права анулювання полісу та повернення коштів. Таким чином, придбання полісів з безперервного страхування життя є одним з альтернативних видів інвестицій.

Державне регулювання діяльності страхових компаній передбачає встановлення обмежень щодо володіння ризиковими активами (звичайні акції) а зобов’язує страхові компанії формувати достатні обсяги високоліквідних активів для забезпечення страхових виплат. На практиці компанії зі страхування життя дотримуються консервативної інвестиційної політики, вкладаючи кошти в довгострокові активи з високим інвестиційним рейтингом – облігації та акції корпорацій, комерційні заставні, державні облігації.

 

12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40

Схожі підручники

• English_for_Finance_and_Banking
• НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ГРОШІ ТА КРЕДИТ теорія і практика (частина 2)
• МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДO ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ З КУРСУ «Професійна психологія та конфліктологія»
• НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ГРОШІ ТА КРЕДИТ теорія і практика (частина 1)
• Легкий способ перестать откладывать дела на потом
• Загальні питання з курсу «Філософія»