Конспект лекцій з курсу Введення у фінансову діяльність (частина 2)
3. Учасники біржових торгів та посередництва на біржі
З розвитком і ускладненням ринку, його географічним поширенням інститут посередництва розростається й урізноманітнюється. Між продавцем і покупцем найчастіше виступає не один, а кілька посередників. На ринку діє безліч торговців (покупців), які здійснюють операції з товарами та без них. З різним рівнем умовності їх можна класифікувати за різними оцінками. Однією з ознак класифікації посередників, яка дає змогу зрозуміти особливості механізму біржової і брокерської торгівлі, є їх поділ за джерелами, способами одержання прибутків, за рахунок яких покриваються витрати й утворюється прибуток посередників. За цією ознакою їх можна розподілити на дві групи: на посередників, які здійснюють операції за рахунок клієнтів, та посередників, які здійснюють операції за свій рахунок.
До першої групи належать: агенти, брокери, особисті представники.
|
|
Агент (від. лат. Agens – діючий) – юридична чи фізична особа, яка здійснює певні операції за дорученням інше особи (принципала) за його рахунок і від його імені, а також забезпечує підготовку операцій, але без права підпису контракту. |
Свої дії агент здійснює з відома принципала за агентською згодою за винагороду.
Агенти-посередники (комісійні агенти) у здійсненні контрактів можуть бути тільки комісіонерами. Вони не беруть на себе ніякого фінансового ризику в операціях, а їх прибуток складається з комісійних, виплачуваних клієнтами за надані посередницькі послуги.
Агенти, як правило, працюють на підприємстві або в брокерській конторі, виконують представницькі функції свого підприємства, а оплата їх праці здійснюється в тому ж порядку, що й інших працівників підприємства.
|
|
Брокер (від. англ. Broker – комісіонер, маклер) – це посередник, який виступає як агент у стосунках між продавцем і покупцем. |
Брокер продає або купує товар (цінні папери) за ціною, яку визначив клієнт. Це може бути тверда ціна або ціна в заданих клієнтом межах, що зазначається в його дорученні-наказі брокеру на здійснення операції.
За надану послугу брокер одержує від свого клієнта комісійні (брокерська комісія, або куртаж) у зумовленому розмірі. По суті, брокер сам (від свого імені) практично нічого не купує і не продає. Він лише зводить продавця з покупцем, або навпаки, в т.ч. через біржу. Брокер як фізична особа є службовцем брокерської фірми.
На біржі під час торгу за сферою діяльності брокери поділяються на дві групи:
"брокер біля столу" – це брокер, який здійснює пошук клієнта (продавця або покупця) на ринку реального товару;
"біржовий брокер" (за біржовою термінологією – «брокер на підлозі», «брокер в ямі», «брокер у біржовому кільці»).
Брокерською, як і іншою посередницькою діяльністю, може займатись будь-яка юридична або фізична особа незалежно під членства на біржі.
|
|
Дилер (від англ. Dealer – торговець) – особа або фірма, яка здійснює торговельне посередництво, у тому числі на біржах, або інші операції від свого імені, за свій рахунок і на свій ризик. |
Тобто це найбільш висока й ризикована, у порівнянні з брокерською, форма організації посередництва. Прибутки дилер одержує за рахунок різниці в ціні купівлі та продажу товарів, цінних паперів і валют (дилерських знижок), а також зміни ціни й курсів (спекулятивні угоди).
Як і брокери, дилери залежно від сфери діяльності такої поділяються на дві групи: дилери, які функціонують на ринку реального товару, та біржові дилери.
До першої групи належать підприємства, а також окремі фізичні особи, які здійснюють купівлю-продаж товару, тією чи іншою мірою беруть участь в його русі від виробників до споживачів. Прямі дилери займаються переважно посередництвом у купівлі-продажу тих товарів, які не є біржовими, і спеціалізуються в умовах ринкової економіки на посередництві головним чином сировинних товарів, переважно сільськогосподарського походження. Сюди можна віднести, наприклад, торговий будинок, різного роду оптові торговельні фірми (за старою термінологією – оптові бази, бази матеріально-технічного обслуговування і т. ін.).
|
|
Джобер (від англ. Jobber) – це фірма (особа), яка скуповує великі партії товарів для швидкого перепродажу. |
Біржовий механізм джобери використовують переважно з метою гри на підвищенні або зниженні цін, курсів акцій, валют.
|
|
Окрему групу біржових спекулянтів-професіоналів складають трейдери (від англ. Trade – торгівля, ремесло), які вкладають гроші в спекулятивні операції (торгують за свій рахунок) на порівняно тривалий період (декілька днів, тижнів або навіть місяців), сприяючи переходу капіталів з одного ринку на інший. |
|
|
Скальпери – це професійні торговці, які торгують для себе. Техніка торгівлі складається з торгівлі на мінімальних коливаннях, отримання невеликого прибутку чи збитку на великих обсягах торгівлі. |
Готовність «скальперів» купувати за запропонованою ціною та продавати за ціною замовлення; за пропонованою ціною, створює величезну кількість загальної спекулятивної ліквідності. Як і одноденні трейдери, скальпери рідко залишають позиції до наступної торгової сесії.
Залежно від того, на яких видах різниці в цінах грають трейдери, вони поділяються на професійні групи. Основі з них – арбітражисти (від франц. Arbitrage – посередник у спорі) і спредери.
|
|
Арбітражисти грають на географічній різниці в цінах. Арбітраж – це одночасна купівля й продаж товару (контракту) на різних ринках (біржах). |
Арбітражисти використовують, наприклад, різницю в цінах на сільськогосподарські продукцію на біржах окремих регіонів і країн. При цьому вони враховують витрати на транспортування, зберігання, втрати в дорозі, зниження якості продукції тощо.
|
|
Спредери грають на різниці в цінах на товар у часі, вивчаючи закономірності й взаємозв'язок цін на нього в різні періоди року (в окремі місяці) і прогнозуючи їх на майбутній період (на живу тварину ціни нижчі восени, зерно коштує дешевше в період збирання, ніж через кілька місяців, тому що в ціні відбиваються витрати на зберігання і т. ін.). |
Система біржового посередництва має декілька організаційних форм: брокерська фірма (компанія); брокерська контора; брокерське бюро (підрозділ).
|
|
Брокерська фірма – це, як правило, приватне індивідуальне чи колективне (групове) підприємство, яке с юридичною особою і власником майна та прибутку (за вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів у бюджет). |
|
|
Брокерська контора – підприємство з правами юридичної особи, яке створене підприємством-власником – членом біржі. Майно і прибуток брокерської контори належить не їй, а підприємству, що її створило (власнику). |
|
|
Брокерське бюро – це, як правило, госпрозрахунковий підрозділ підприємства, який займається брокерським посередництвом, діє на підставі свого положення з правом відкриття рахунка в банку. |
На міжнародних біржових ринках як для індивідуальних клієнтів, так і для великих компаній існує широкий вибір брокерських фірм. Велика компанія, яка здійснює торгівлю великими партіями товарів, вибирає не одну, а кілька брокерських фірм (можливо дві-три), що мають досвід роботи з великими обсягами замовлень. Компанії менших розмірів надають перевагу середнім брокерським конторам (фірмам), хоча в них і більш високі ставки комісійних, але є більше часу на аналіз біржових ринків і на роботу з кожним клієнтом.
Число брокерів у брокерській конторі визначається членом біржі, що її відкрив, за узгодженням із Біржовим комітетом виходячи з розмірів. Багато що залежить від рівня професійної компетентності брокерів, працюючого персоналу і керівників фірми та від розробленої системи оплати праці, (рисунок 11.2).
Організаційна структура брокерської фірми також може включати:
• Відділ нових рахунків – перевіряють документи і фінансовий стан клієнта і присвоюють новому клієнту номер рахунка.
• Відділ маржі – після відкриття рахунка цей відділ встановлює вимоги щодо маржі для клієнта і дозволяє йому торгівлю. Після початку операцій службовці відділу слідкують за станом рахунка і виписують вимогу про поповнення маржі, якщо це необхідно. Цей відділ разом з керівником фірми приймає рішення у випадку дефіциту на рахунку клієнта, а також дозволяє знімати кошти з рахунка клієнта.
• Відділ указів – забезпечує постійний зв'язок з біржею і виконання всіх вказівок, що надходять з місцевих відділів. Вказівки надходять в операційний зал по телефону або телеграфу, оскільки брокерські фірми використовують власні телеграфні системи – електронні комунікації, які з'єднують кожен їх відділ з операційним залом біржі.
• Відділ обробки даних – приймає всі вказівки після їх виконання. Тут угоди перевіряються і вводяться в комп'ютер, який видає звіти за угодами.
• Відділ постачання займається постачанням і одержанням товару за форвардними і ф'ючерсними контрактами, а також: розрахунками за тими ф'ючерсними контрактами, де не потрібне реальне постачання товару.
• Відділ продажу – це відділ, який відповідає за управління місцевими відділами.
Організаційна структура брокерської фірми може бути різною, але основні підрозділи та їх функції аналогічні.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40