Конспект лекцій з курсу Введення у фінансову діяльність (частина 2)
Економічний зміст та форми страхування
У наш час страхування розуміють як економічні відносини з приводу створення спеціальних грошових фондів, які створюються за рахунок внесків юридичних та фізичних осіб з наступним використанням для відшкодування тим же особам збитків при настанні непередбачених обставин. Метою страхування є захист майнових та особистих інтересів юридичних та фізичних осіб.
Можна виділити наступні ознаки страхування:
при страхуванні виникають грошові перерозподільні відносини, які зумовлені можливістю настання непередбачених подій, тобто страхових випадків, які можуть нанести матеріальні збитки народному господарству і населенню;
при страхуванні здійснюється розподіл нанесених збитків між учасниками страхування, який носить замкнутий характер;
страхування передбачає перерозподіл збитків як між територіальними одиницями, так і в часі (страхові фонди певних територій формуються кожен рік, так як невідомо, коли трапиться страховий випадок);
повернення коштів, мобілізованих у страховий фонд (трапилось нещастя - виплачується страхова сума).
У страховій справі головними суб’єктами є страховик та страхувальник.
Страховики – юридичні особи, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вони виробляють умови страхування і пропонують страхові послуги своїм клієнтам.
Страхувальники – юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори що до страхування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право на отримання компенсації при настанні страхового випадку.
Об’єктами страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з:
життям, здоровям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи;
володінням, користуванням і розпорядженням майном;
відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.
Існує дві основні форми страхування:
Обовязкове ознакою якого є обов’язковість внесення певним колом страхувальників фіксованих страхових платежів, з однієї сторони і з іншої сторони (страховика) згода застрахувати визначену подію. Правила, умови та порядок проведення обов’язкового страхування визначаються відповідними законодавчими актами.
Добровільне – страхування, що обирає сам суб’єкт, тобто страхувальник. При добровільному страхуванні відносини між страховиком та страхувальником будуються на основі договору, укладеного між ними.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40