Загальні питання з курсу Соціологія (частина 2)
52. Гетьман, еліта та хліборобський клас у соціології В. Липинського.
Тільки клас хліборобів, аргументував В. Липинський, може витворити нову еліту, нову селянську аристократію, яка висуне лідера, персоніфікованого носія влади — монарха, тобто гетьмана відповідно до української традиції. В основі його розуміння суспільного розвитку лежить теорія еліт. Активна меншість "дає провід і править", тоді як пасивна більшість залишається об'єктом управління. Водночас еліти змінюють одна одну під дією об'єктивних і суб'єктивних факторів, наявних передумов. Це насамперед права володіння, управлінська здатність, стихійне прагнення до влади. Сума цих якостей має визначати "творчу еліту", різні типи її складаються з "войовників", "продуцентів" та "інтелігентів". Останніх він піддавав нищівній критиці за схильність до саморуйнування, безпринципність тощо. Для виконання державотворчих функцій найбільш придатна хліборобська аристократія — перехідний тип між "войовниками" і "продуцентами".
Наголосимо, що аристократія, у розумінні В. Липинського, — це найкращі індивіди зі своєї верстви, найактивніша її частина, "класократія". Класократична організація суспільства спроможна поєднати порядок і свободу, традиції і прогрес, авторитет сильної влади зі свободою економічної і культурної самодіяльності широких верств населення, здатна бути перепоною на шляху революційного хаосу, "безголової революційної демократії" (остання часто рівнозначна охлократії).
Перешкоди в побудові української державності Липинський вбачав у нерозвиненості національної еліти, низькій політичній культурі. Він наполягав на необхідності поєднання на нашому фунті західних і східних культурних начал, побудови класократичної (близької за всіма ознаками до правової) держави в Україні.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40