Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 62.Предмет соціології дослідження. Влада як основа і мета політики. Суб’єкти політичної влади. - Загальні питання з курсу Соціологія (частина 2) - Studbook
Главная->Соціологія->Содержание->62.Предмет соціології дослідження. Влада як основа і мета політики. Суб’єкти політичної влади.

Загальні питання з курсу Соціологія (частина 2)

62.Предмет соціології дослідження. Влада як основа і мета політики. Суб’єкти політичної влади.

Соціологія політики — це спеціальна соціологічна теорія, що вивчає соціальні механізми функціонування влади, вплив суспільства та окремих соціумів на політичні процеси, взаємозалежність політичного життя та інших сфер суспільного життя, політичних та інших соціальних інститутів.

Влада — це реальна здатність соціального суб´єкта здійснювати волю над іншими людьми, реальна здатність змінювати під своїм впливом за допомогою різних засобів поведінку інших людей.

До засобів здійснення влади належать закон, насильство, авторитет, переконання. Іншими словами, владою можна назвати реальний вплив на інших людей, спроможність заставити інших людей змінити свої погляди, бажання, переконання, поведінку і дії відповідно до інтересів і потреб суб´єкта влади, тобто примусити інших людей робити те, що потрібно суб´єктові влади. Таким чином, влада виражається через політичний інтерес її суб´єкта. Політичні інтереси формуються на основі політичної свідомості, котра, як уже було сказано, є одним із основних предметів досліджень політичної соціології.

Основними компонентами політичної влади є суб'єкт, об'єкт, засоби і процес, що приводить в дію всі елементи влади. Суб'єкт влади втілює її, активний, спрямовуючий початок. Суб'єктом влади може бути окрема людина, організація, спільність людей (народ), або навіть світова співдружність, об'єднана в Організацію Об'єднаних Націй.

Суб'єкт влади має ряд якостей: бажання владарювати, воля до влади, що проявляється в примусі до покори та ін., створює умови для виникнення і функціонування владних відносин. Більшість людей не відчували психологічного задоволення від володіння владою і влада сама по собі для них не є цінністю. Багато хто взагалі бажав би ухилитися від керівних посад і зв'язаних з ними психологічної і соціальної відповідальності, якби влада не відкривала широкі можливості для володіння різними благами: високі прибутки, престиж, вигідні зв'язки, привілеї, пільги тощо. Для них прагнення до влади служить лише засобом досягнення їх мети.

 

 

 

14