Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 17. Сучасні проблеми та перспективи розвитку металургійного і машинобудівного  комплексів України. - Трансформаційні процеси в господарському комплексі України та їхні регіональні особливості - Studbook
Главная->Регіональна економіка->Содержание->17. Сучасні проблеми та перспективи розвитку металургійного і машинобудівного  комплексів України.

Трансформаційні процеси в господарському комплексі України та їхні регіональні особливості

17. Сучасні проблеми та перспективи розвитку металургійного і машинобудівного  комплексів України.

Нині в Україні налічується 50 основних підприємств чорної металургії, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, 3 феросплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничо-збагачувальних

комбінатів і 3 основних заводи металоконструкцій.

Розвиток металургії як інтегральної галузі промисловості не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно зв'язаних з нею галузей і виробництв, які створюють разом потужний металургійний

комплекс.

До складу металургійного комплексу України включається ряд підгалузей і виробництв, без яких неможливо забезпечити виробництво металу. Це такі:

·             видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та Інших руд;

·             виробництво чавуну, доменних феросплавів сталі і прокату;

·             виробництво електроферосплавів;

·             повторна переробка чорних металів;

·             коксування кам'яного вугілля;

·             видобуток сировини і виробництво вогнетривких будівельних матеріалів

(глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; випуск металевих конструкцій тощо.

Сучасний стан чорної металургії України характеризується небувалим кризовим спадом, який різко проявився з 1995 р. З 50 доменних печей простоювали або працювали не на повну потужність 27; з 65 мартенівських печей — відповідно 28, з 23 конвертерів — 11, з 69 прокатних станів — 30. На окремих заводах рентабельність знизилася до 4—5%. Дніпровський

металургійний комбінат ім. Дзержинського став збитковим, а Макіївський-збанкрутів.

Металургійна промисловість, що дає значний внесок в експортний потенціал країни, характеризується техноло­гічною відсталістю.

У виробництві сталі переважає мартенівський спосіб, частка електроплавильного — лише 10%. Мало виготов­ляється спеціальних сортів сталі. Подальший розвиток чорної і кольорової металургії стримується через брак енергоносіїв і води, особливо в Донбасі. Можливості для екстенсивного розвитку металургії вичерпано; належить її докорінно модернізувати.

Дефіцит енергоресурсів зумовлює потребу енергозбері­гаючих технологій. Екологічна проблема має розв'язува­тися за рахунок часткової територіальної деконцентрації виробництва й технологічної перебудови промисловості.

Сучасному машинобудуванню України потрібний не просто* метал, а його найефективніші високоекономічні види: холоднока­таний металевий прокат, гнуті профілі, прокат з антикорозійним покриттям, стальна холоднокатана стрічка, високоякісні метизи, порошки з легованих сталей і сплавів, а також металокераміки.

Останніми роками у світовій практиці з'явилася тенденція до будівництва невеликих заводів неповного циклу потужністю 50— 500 тис. т, оснащених електропечами, машинами неперервного розливу сталі і сортовими станами. Вони перспективні й в Україні, оскільки спиратимуться на ресурси металевого брухту і задоволь­нять попит споживачів на різні ефективні види прокату.

 

 

 

 

 

19