Трансформаційні процеси в господарському комплексі України та їхні регіональні особливості
30.Структура земельних угідь в Україні.
Земельні угіддя аграрних формувань об’єднують у дві основні групи - сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення.
У структурі земельної площі сільськогосподарські угіддя займають 88,8 %, у тому числі рілля 88,3 %; питома вага несільськогосподарських угідь – 11,2 %.
У сучасних умовах досить активно змінюється структура землекористування, що зумовлено проведенням в Україні земельної реформи, яка передбачає зміну земельних відносин, а саме створення умов для раціонального використання й охорони земель. Головним напрямом земельної реформи повинно стати перетворення працівників села у власників землі, засобів виробництва та результатів своєї праці незалежно від конкретних умов.
Найбільшу питому вагу в структурі земельних угідь мають сільськогосподарські угіддя, які можна об’єднати в дві основні групи: інтенсивні (орні землі, багаторічні насадження, поліпшені сіножаті, культурні пасовища) й екстенсивні (малоцінні луки і пасовища). Завдання полягає в тому, щоб у процесі господарської діяльності забезпечити зростання площ інтенсивних земель за рахунок екстенсивних і якнайефективніше використовувати всі угіддя.
При аналізі використання земельних угідь найчастіше застосовують показники.Рівень освоєння земель ,Рівень розораності ,Рівень розораності орних земель ,Відсоток посівної площі від площі землі в обробітку .
Найефективнішим видом земельних угідь є рілля, від правильного використання якої залежать результати сільськогосподарського виробництва і соціальний розвиток підприємства. Значну питому вагу в структурі ріллі займають площі посіву сільськогосподарських культур.
На відміну від показника загальної площі посівів, структура їх є рухомішим фактором. Як правило, вона не залишається постійною, а змінюється і вдосконалюється відповідно до попиту і пропозиції на певну продукцію, виробничого напряму підприємства, врожайності різних культур, а також залежно від кліматичних умов.
Раціональне використання ріллі передбачає добір найефективніших культур, які забезпечують найбільший вихід продукції при високій окупності витрат на їх виробництво. Для цього оцінюють економічну ефективність сільськогосподарських культур, використовуючи такі показники: для товарних культур - урожайність, собівартість продукції, прибуток з 1 га посіву, рівень рентабельності.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41