СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
4. РОЛЬ І МІСЦЕ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ В УКРАЇНІ
Кожний з районів об’єднує різну кількість областей: Центральний—6, Західний—7, Харківщина — 3, Донеччина — 2, Придніпров’я — 3, Причорномор’я — 3 області і
Автономну Республіку Крим. Області, які входять до складу того чи іншого району, відрізняються між собою за площею, населенням, щільністю населення, показником урбанізації. У табл. 4 (див. додаток 2) приводиться середня величина областей за переліченими вище показниками. Із даних цієї таблиці видно, що найбільшою середня величина областей є за площею у Причорномор’ї, за населенням, щільністю населення і за показником урбанізації—у Донеччині, найменша величина областей є за площею і за населенням у Західному економічному районі, за щільністю населення—у Харківщині, за показником урбанізації - у Західному (див. табл. 4).
Рівень розвитку економічних районів значною мірою визначається їх забезпеченістю природними ресурсами. Колективом працівників Національного інституту стратегічних досліджень запропонований показник забезпеченості регіону природними ресурсами, який розрахований як відношення вартості природно-ресурсного потенціалу області до її площі і вимірюється в крб/га. Для полегшення порівняння даних по регіонах показники забезпеченості по областях були поділені на відповідний показник по Україні і помножені на 100%. В основі розрахунків лежить абсолютна оцінка шести видів ресурсів та інтегрального природно-ресурсного потенціалу регіонів України, яка була здійснена
В.П. Руденком [23. С. 18-19]. Аналіз зроблених розрахунків дозволив виявити, що найвищий коефіцієнт забезпеченості інтегральним показником природно-ресурсного потенціалу є характерним для Донеччини (Донецька обл. - 279,0%, Луганська обл. - 198,7%), найнижчий
- для Західного району (Рівненська обл. - 52,9%, Волинська обл. - 50,6%, Івано-Франківська обл. - 83,2%, Чернівецька обл. - 69,3%, Тернопільська обл. - 92,2%, Закарпатська обл. - 116,1%, Львівська обл. - 104,3%).
Рівень економічного розвитку визначений В.А. Поповкіним як відношення виробленого в регіоні національного доходу до республіканського національного доходу, вираженого в процентах [25]. На початок 90-х років найвищий рівень був характерний для Донеччини, Харківщини, Придніпров’я, найнижчий - для Західного економічного району.
Слід відмітити, що рівень розвитку соціально-економічних районів залежить не тільки від наявності і особливостей використання природно-ресурсного потенціалу, але і від наявності, особливостей та використання трудоресурсного потенціалу. Найбільша частка населення в працездатному віці (20,8%) та зайнятих у суспільному виробництві (21,5%) на початок 1995 року була в Центральному економічному районі, найменша на Харківщині (див. додаток 2, табл. 5). Інші показники, які характеризують трудоресурсний потенціал та його використання по регіонах, проводяться в таблицях 6-8.
|
Регіональні індекси людського розвитку для України
|
Із загостренням кризових явищ різко змінилась ситуація в різних регіонах. Найбільші темпи падіння кількості робітників і службовців за період 1985-1994 років мали місце в Причорномор’ї і Харківщині, найменші—в Західному районі. Найбільший попит на робочу силу був характерний для Придніпров’я, Донеччини, найменший — для Західного району, а найбільша кількість безробітних (понад 50 відсотків від загальної кількості безробітних в Україні) була зареєстрована на початок 1995 року у Західному районі.
Рівень розвитку країн і їх регіонів тепер визначають індексом людського розвитку (ІЛР), який розраховується за багатьма показниками. Однією з найважливіших складових цього індексу є обсяг валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення в доларах США (табл. 1[1]).
Роль кожного з соціально-економічних районів в Україні показана в таблицях 2 -6[2]. За розмірами території (табл. 2[3]) найбільшим районом є Київщина, яка займає понад 1/4 території всієї України, найменшим - Донеччина - менше 1/10. Питома вага кожного з решти районів наближається до середнього показника (100 : 6 = 16,7%). За населенням найбільший район - Центральний (майже 1/4 населення всієї України), найменший - Харківщина (1/8 населення України); решта районів мають показники, близькі до середнього. Отже, за розмірами території і кількістю населення між районами між немає великих відмінностей. Ще менші відмінності за виробленим національним доходом, інвестиціями, створеними основними фондами, основними виробничими фондами. За усіма цими показниками перше місце належить Центральному району.
Таблиця 2
|
Питома вага соціально-економічник районів в Україні за найважливішими показниками (1990р., в %')
|
|
^Розраховано за 1986-1990 рр |
У виробництві валового продукту перше місце, як і за попередніми показниками, займає Центральний район, крім валового продукту транспорту та зв’язку (табл. 3). Велика частка валового продукту промисловості припадає на Донеччину, а найменша -на Причорномор’я. У валовому продукті сільського господарства найбільша роль належить Центральному та Західному районами, найменша - Донеччині. В цілому за показниками табл. З між районами великих відмінностей немає.
Питома вага соціально-економічних районів у виробництві валового продукту України (1990 р., в %)
|
Райони |
Матеріальне виробництво в цілому |
Про мисло вість |
Будівництв 0 |
Сільське госпо дарство |
Транспорт та зв’язок |
Торгівля; громадсьга харчуванню мате ральго-те хнічне постачання і збут |
|
У країна |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
1. Центральний |
21,8 |
20,5 |
21,1 |
25,6 |
19,2 |
22,0 |
|
2. Донеччина |
16,6 |
20,1 |
15,7 |
8Д |
14,1 |
17,0 |
|
3. Західний |
17,7 |
16,0 |
17,8 |
21,9 |
16,7 |
19,8 |
|
4. Придніпров’я |
16,5 |
18,1 |
16,2 |
13,5 |
13,0 |
13,7 |
|
5. Причорномор’я |
14,0 |
11,5 |
16,4 |
17,1 |
24,8 |
16,5 |
|
6. Харківщина |
13,4 |
13,8 |
12,8 |
13,8 |
12,0 |
11,0 |
За чисельністю зайнятих у матеріальному виробництві і невиробничій сфері, як і за більшістю попередніх показників, перше місце займає Центральний район (табл. 4). Звертає на себе увагу те, що питома вага цього району за чисельністю зайнятих у невиробничій сфері значно більша, ніж у чисельності всіх зайнятих.
Т абпиця 4
Питома вага соціальн о -економічних районів в Україні за чисельністю зайнятих (1990р., в %)
|
Р айони |
Чисельність зайнятих |
||
|
Всього |
у мат еріапьному в ир обництві |
у невиробничій сфері |
|
|
Україна |
100 |
100 |
100 |
|
1. Центральний |
23,7 |
23,9 |
25,9 |
|
2. Донеччина |
16,6 |
16,5 |
15,3 |
|
3. Західний |
18,6 |
17,7 |
17,5 |
|
4. Придніпров’я |
14,2 |
14,5 |
13,9 |
|
5. Причорномор’я |
15,4 |
14,5 |
15,8 |
|
6. Харківщина |
12,5 |
12,9 |
12,3 |
За обсягами капіталовкладень (табл. 5) Центральний район займає перше місце, причому питома вага його має явну тенденцію до збільшення, що пов’язано з наявністю в цьому районі столиці. Тенденція до зменшення питомої ваги у капіталовкладеннях спостерігається у Донеччині і Причорномор’ї.
Питома вага соціально-економічних рай он їв в Україні за обсягами капіталовкладень (в %)
|
Райони |
1976-1930 |
1931-1935 |
1936-1990 |
1990 |
|
У країна |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
1. Центральний |
22,2 |
22,9 |
24,7 |
24,6 |
|
2. Донеччина |
17,1 |
16,3 |
15,2 |
15,7 |
|
3. Західний |
14,1 |
15,0 |
15,4 |
15,3 |
|
4. Придніпров’я |
16,6 |
16,3 |
16,1 |
16,3 |
|
5. Причорномор'я |
16,7 |
16,6 |
15,5 |
15,4 |
|
6. Харківщина |
13,3 |
12,9 |
13,1 |
12,7 |
За показниками соціального розвитку (табл. 6) позитивно виділяються знову ж Центральний район, особливо за основними невиробничими фондами, що також пов’язано з наявністю в ньому столиці. Показники у Західному регіоні значно нижчі, ніж його питома вага за населенням.
Т аблиця б
Питома вага соціально-економічних районів в Україні за показниками соціального розвитку (1990р.)
|
Р айони |
Частка районів (ь%) у |
||
|
основних невиробничих фондах |
загальному обсязі споживання матеріапвним благ та послуг |
сумі грошових дох одів |
|
|
Україна |
100 |
100 |
100 |
|
1. Центральний |
27,2 |
24,9 |
24,6 |
|
2. Донеччина |
15,8 |
15,4 |
16,5 |
|
3. Західний |
14,9 |
17,9 |
16,3 |
|
4. Придніпров’я |
14,5 |
13,8 |
14,6 |
|
5. Причорномор’я |
15,0 |
15,8 |
15,4 |
|
6. Харківщина |
12,6 |
12,2 |
12,6 |
Для характеристики економічного стану районів важливими є показники про рівні їх розвитку. Для визначення цих показників використані обсяги виробництва на душу населення валового суспільного продукту, національного доходу, валового продукту промисловості і валового продукту сільського господарства (табл. 7).
Перше місце за рівнем загального економічного розвитку займає Придніпров’я, друге - Харківщина, третє - Донеччина, четверте - Центральний район, п’яте - Причорномор’я, шосте - Західний район. За промисловим розвитком перше місце належить Донеччині, друге - Придніпров’ю. Найменш розвинуті у промисловому відношенні Західний район і Причорномор’я. За розвитком сільського господарства перші два місця посідають Центральний район та Причорномор’я, а останнє - Донеччина.
Порядкові місця районів за показниками на душу населення (1990 р.)
|
Райони |
Валовий суспільний продукт |
Н аціонапьний дохід |
В ап ав ий про дукт промисловості |
В аповий продукт сільського господарства |
|
Центральний |
4 |
і |
4 |
1 |
|
Донеччина |
3 |
4 |
1 |
б |
|
Західний |
б |
6 |
б |
5 |
|
Придніпров ’я |
1 |
1 |
2 |
4 |
|
Причорномор’я |
і |
3 |
і |
2 |
|
Харківщина |
2 |
2 |
3 |
3 |
Виділені соціально-економічні райони вивчені недостатньо. Лише Причорномор’я, межі якого співпадають з межами колишнього Південного економічного району СРСР, у минулому вивчалося як єдине ціле і є певний доробок. У кожному з районів знаходяться великі наукові центри, зокрема економічні інститути або їх підрозділи. Необхідно організувати через Національну Академію наук всебічне вивчення районів, координацію досліджень. У цій важливій роботі певну роль можуть відіграти наукові ланки, які пов’язані з краєзнавством.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
Схожі підручники
- САМОСТІЙНІ РОБОТИ З КУРСУ «ЕКОЛОГІЯ»
- Р. ЛАФОРЕ ОБЪЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ПРОГРАММИРОВАНИЕ В C++ (4-Е ИЗДАНИЕ) (часть13) онлайн
- Методичка з Філософії (частина 1)
- Вино из одуванчиков
- Загальні питання з курсу «Регіональна економіка»
- ВИГОТОВЛЕННЯ НЕМЕТАЛЕВИХ МІНЕРАЛЬНИХ ВИРОБІВ БУДІВЕЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА
