шпоры ОТВ
Сутність обробки металів тиском, методи обробки.
Суть обробки металів тиском
Обробкою тиском називають технологічний процес зміни форми та розмірів заготовок внаслідок пластичного деформування металів в гарячому чи холодному стані під дією зовнішніх сил. Обробка тиском базується на використанні однієї з основних механічних властивостей металів – пластичності, яка проявляється в незворотній зміні форми та розмірів тіла під дією зовнішніх сил без порушення його цілісності. Пластична деформація супроводжується зміною структури та механічних властивостей металу. Механічні властивості литого металу після обробки його тиском підвищуються. Підвищення механічних властивостей металу при обробці тиском дозволяє збільшувати навантаження на конструкції, виготовлені з нього, що сприяє зменшенню витрат металу. Крім того, виготовлення виробів досягається пластичним переміщенням частинок металу, завдяки чому обробка тиском відзначається раціональним використанням матеріалу і незначними відходами. Обробка тиском є високопродуктивним способом виготовлення виробів. І це зумовлює зростання ролі цього виду обробки в машинобудуванні.
Основні види обробки металів тиском Основними видами обробки металів тиском є: прокатка, пресування, волочіння, кування й об'ємне та листове штампування. Питома вага кованих і штампованих деталей і заготівок у машинобудуванні складає 50 – 60 %. Наприклад, використані в тракторах штамповані деталі складають 70 %, а в автомобілях – 80 % від загальної ваги всіх деталей. Підлягають обробці металів тиском 90 % усієї сталі, що виплавляється, 55 % кольорових металів і сплавів. Обробка металів тиском є одним із найважливіших і найбільш прогресивних методів обробки металів. Одержання деталей куванням або об'ємним штампуванням наближає заготівку до розмірів креслення, при цьому залишають мінімальні припуски на наступну механічну обробку. Широке використання технологічних процесів обробки металів тиском пояснюється простотою, високою економічністю та продуктивністю технологічного процесу. Пластичність металу визначається його складом. Чисті метали мають більшу пластичність, ніж сплави цих металів. Так, з підвищенням кількості вуглецю пластичність сталі зменшується. Сталі з вмістом вуглецю більше 1,5 % майже не піддаються куванню.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35