Главная->Політична економія->Содержание->13. Особливості розвитку відносин власності в Україні за незалежності.

13. Особливості розвитку відносин власності в Україні за незалежності.

Розвиток відносин власності знаходить свій вираз в процесах. По-перше, посилюється процес усуспільнення засобів вир-ва, що призводить до розповсюдження колективної форми власності. Ініціатором такого процесу виступає держава, яка стимулює акціонування підприємств, передачу виробникам певної частини капіталу, залучення їх до організації управління об'єктами власності. Такі процеси дозволяють ширше залучити найманих працівників. По-друге, відокремлення безпосереднього виробника від засобів виробництва веде до виникнення протилежності екон. інтересів роботодавця і найманих робітників. Це може призвести до гострих конфліктів, які заважають ефективному використанню засобів праці. Досить часто до цих процесів залучається держава, яка захищає інтереси усіх громадян. Розвиток відносин власності пов'язаний і з удосконаленням юридичної форми їх прояву. В Україні право власності, фіксує Конституція, а також базовим законом є закон "Про власність", прийнятий ВРУ в 1991 р. Він у своїх перших із 7 розділів фіксує загальні положення, суб'єкти, об'єкти й форми власності, а також право власності всього народу України. Далі окремо розглядається право кожної із форм власності (приватної, колективної і державної). Особливе місце посідає розділ про інтелектуальну власність. Заключна частина цього закону присвячена захисту прав власності. З удосконаленням правової форми відносин власності важливу роль відіграє вибір оптимальної форми організації господарювання. Недосконалість правового поля посилюється величезними масштабами корупції, продажністю й корумпованістю більшості політиків і державних чиновників. На економіку України руйнівний вплив мала загальна економічна криза, що охопила СРСР, розпад загальносоюзного економічного комплексу. У момент проголошення незалежності Україна виявилася немічною і деформованою в економічному відношенні: 95 % підприємств підпорядковувалися Москві, майже 80 % усього виробництва не мало завершеного технологічного циклу, заміни вимагали 40 % технологічно застарілих машин і устаткування. Президент України Леоніда Кучми звернувся з Посланням до Верховної Ради «Шляхом радикальних економічних реформ» у жовтні 1994 р. Основними напрямками та завданнями нової соціально-економічної стратегії були:фінансова стабілізація, що включає зниження податків, подолання платіжної кризи, поглиблення банківської реформи; регульована та контрольована лібералізація цін; структурна перебудова виробництва з метою створення ринкової економіки, яка має базуватися на приватному секторі; децентралізація управління економікою; лібералізація сфери зовнішньоекономічних зв’язків;реформи заробітної плати, соціальної допомоги та соціального страхування. У другій половині 1990-х рр. було сформовано основні атрибути національної економіки: грошову, фінансову, платіжну, податкову, митну, банківську системи. Відбувся перелам у реформуванні відносин власності, утвердженні механізмів приватної власності, розширенні корпоративного та приватного секторів економіки. Майже 6,1 млн громадян отримали землю, обсяг яких становить більше половини земельних угідь країни. Було завершено приватизацію присадибних ділянок, їх власниками стали близько 11 млн громадян. В Україні утверджено ринкові механізми ціноутворення, запроваджено ліберальний режим зовнішньої торгівлі. Це забезпечило подолання хронічної дефіцитності національної економіки, обумовило товарну насиченість ринку.

 

 

 

 

12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65

Схожі підручники

• Політична влада
• Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «Системи промислових технологій в галузях економіки»
• Загальні терміни з курсу «Філософія»
• НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ «ГРОШІ І КРЕДИТ»
• Соціальна педагогіка (частина 1)
• Реферат на тему « Особливості та недоліки оподаткування операцій з недержавного пенсійного забезпечення в Україні »