Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний посібник (частина 4)
§ 2. ненаголошені голосні [е], [и], [о]
У ненаголошеній позиції голосні [е], [и], [о] звучать як [еи], [ие], [оа]. Радимо знати правила, за якими пишуться літери е, и, о.
1. Написання ненаголошених [е], [и], [о] перевіряємо наголосом: зачесaти, бо чeше; вишнeвий, бо вuшня; носuти, бо нoсить.
Запам’ятайте! Не можна перевірити наголосом ненаголошені голосні у деяких словах із постійним на-голосом, тому їхнє написання при потребі уточнюється за орфографічним словником: левaда, лемiш, кишeня, минyлий, лопyх, сокuра, союз.
2. Пишемо е:
а) у сполученнях -ере-, -еле-: черевuк, бeрег, пеленa, зeлень,
шeлест, сeред, сeлезень;
б) у суфіксах -еня-, -ен-, -енк-, -еньк-, -ер(о), -есеньк-, -ечк-,
-тель: лосеня, прирyчений, Ковалeнко, нiженька, вoсьмеро,
ніжнeсенький, лялечка, виховaтель;
в) коли е при зміні слова випадає: бeрезень ( березня), справедлuвий
(прaвда), шевця (швeць), хлoпець (хлoпця);
г) при чергуванні з і: летіти – літати; променя – промінь.
и пишемо у сполученнях -ри-, -ли- між приголосними у від-критих складах: тривoжити, бриніти, кринuця, тривoга, дрижaти (інколи ненаголошений и у сполученнях -ри-, -ли- перевіряється наголосом: кришuти - крuхта, блищaти – блuскавка).
Вправа 3. Прочитайте. Поясніть написання ненаголошених и, е, о.
Вершок, звихрений, миготіння, верещати, щебет, кленовий, сте-лити, голуб, стоголосий, дзвенять, бринять, чеснот, кошового, хри-зантеми, Запорозької, весна, реклама, береза, восени, верба, дишу.
Українська мова за професійним спрямуванням
Додатки
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23