Главная->Гроші та кредит->Содержание->ВИСНОВКИ

ТЕМА 12. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕНТА

ВИСНОВКИ

1. Гроші як форма позичкового капіталу мають певну цінність на грошовому ринку, яка проявляється у формі процента. При цьому сьогоднішні гроші цінніші, ніж майбутні, оскільки вони можуть бути розміщені в кредити чи інвестиції і принести додатковий дохід. Процент — це плата за користування позичковим капіталом, його ціна. Він існує лише на базі кредитних відносин. Рівень процента визначається процентною ставкою.

Відносно рівня процента, його видів, термінів і методів сплати між кредитором і позичальником складаються певні економічні відносини.

2. Джерелом сплати процента є прибуток підприємця, який він отримує від використання позичкового капіталу. Цей прибуток розподіляється на позичковий процент і підприємницький дохід. Якби на сплату процента використовувався весь прибуток, підприємцеві недоцільно було б користуватись позичкою. Тому процентна ставка (норма процента) має встановлюватись на такому рівні, щоб це було вигідно обом сторонам кредитної угоди.

3. Величина процентної ставки не є стабільною, вона коливається під впливом різних чинників. Особливо різкі її коливання відбуваються під час економічної кризи, гіперінфляції та інших потрясінь в економіці. Але ці коливання мають певні межі. При цьому мінімальну межу процентних ставок установити неможливо. Іноді вона дорівнює нулю, але це виняткові випадки, бо за таких умов немає сенсу ризикувати, надаючи позичковий капітал у кредит. Верхньою межею процентних ставок теоретично є середня норма прибутку, до якої тяжіє прибуток у будь-якій сфері бізнесу. Проте на практиці під впливом різних чинників процентні ставки можуть відхилятись від середньої норми прибутку в обидва боки.

4. Залежно від характеру позички, умов та порядку сплати процентів розрізняють кілька видів процентних ставок, а саме: проценти на вклади і проценти за позичками, номінальні й реальні, прості та складні проценти тощо. Банки й інші фінансові посередники, торгуючи таким специфічним товаром, як гроші, мають на меті отримання доходу. Тому вони залучають (купують) гроші під нижчі процентні ставки, а розміщують (продають) їх під вищі ставки. Різниця між цими ставками називається маржею, яка є

одним із видів доходів фінансових посередників.

5. В економічній теорії і на практиці розрізняють кілька способів вимірювання процентних ставок та сплати процентів, застосування яких дає неоднакові результати. Тому фахівець, який працює з позичковим капіталом, повинен добре орієнтуватись у них. Найточнішим вимірником процентних ставок вважається дохід на момент погашення боргу. Але в окремих випадках можуть використовуватись альтернативні, менш точні способи вимірювання.

6. Окрім рівня процентної ставки, на дохідність цінних паперів впливає зміна їх курсової вартості. Разом ці два види доходу становлять норму віддачі цінного папера. Тому загальний дохід від цінного папера складається з поточного доходу у формі процента та доходу (збитку) від зміни його курсової вартості.

7. Економічні суб’єкти в кожен даний момент мають певний набір майна, який є їх активом. З метою зниження ризику втрат і збільшення доходів економічні суб’єкти намагаються диверсифікувати своє майно, вкладаючи кошти у різні активи — готівку, поточні рахунки, цінні папери, нерухоме майно, коштовності тощо, тобто формують портфель активів. При цьому вони враховують низку чинників, які можуть вплинути на той чи той вид активів. Ступінь реагування величини попиту індивіда щодо придбання окремих видів активів на зміну обсягу його майна (доходу) називається майновою еластичністю попиту. Залежно від цієї еластичності розрізняють активи нижчого і вищого порядку.

8. Різні активи з однаковою чи близькою тривалістю часу до погашення мають різні процентні ставки через різні графіки виплат доходу за ними. Неоднаковими є і процентні ставки на різні види активів. Співвідношення між різними процентними ставками називається ризиковою структурою процентних ставок, або структурою процентних ставок за ступенем ризику. Ця структура залежить від ступеня ризику невиконання зобов’язань, рівня ліквідності активу, порядку оподаткування доходів, вартості інформації про стан грошового ринку та гравців на ньому. Усі вони певним чином впливають на рівень процентних ставок.

9. Окрім ризикової структури процентних ставок, існує і їх строкова структура, яка означає, що за інших рівних умов рівень процентної ставки зростає зі зростанням строку позички і, навпаки, знижується при його скороченні. Це пояснюється різною вартістю грошей сьогодні і в майбутньому.

10. Залежно від умов договорів між кредиторами і позичальниками існують різні способи нарахування процентів. При цьому кожна зі сторін керується своїми інтересами.

11. Як економічна категорія процент виконує розподільну функцію, функцію збереження позичкового капіталу та стимулювальну функцію, завдяки чому процент відіграє значну роль у розвитку економіки, впливає на ділову активність суб’єктів господарювання, сприяє збільшенню доходів заощаджувальників.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Категорії

ТЕМА 12. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕНТА

Схожі підручники