ТЕМА 12. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕНТА
5. Способи нарахування процентів
У практиці фінансових розрахунків суми грошей незалежно від їх походження та призначення обов’язково так чи інакше пов’язують з конкретними періодами або моментами часу. Тому в кредитних угодах (у їх широкому значенні) передбачаються не тільки суми боргу, а й строки та періодичність його погашення і сплати процентів. Особливо важливу роль чинник часу відіграє у довгострокових позичкових операціях. Це випливає з нерівноцінності сьогоднішніх і майбутніх грошей, навіть якщо не брати до уваги інфляцію та ризик.
Як зазначалося вище, майбутні гроші менш цінні, ніж сьогоднішні. Тому цілком справедливим є афоризм: «Час — це гроші». Існують різні способи нарахування процентів, які залежать від умов договору позички. Відповідно застосовують різні види процентних ставок, кожна з яких має свої ознаки. Зокрема, проценти розрізняються за базою, яка береться для їх нарахування. При цьому застосовуються постійна чи послідовно змінна база для розрахунку. У разі застосування постійної бази використовуються прості процентні ставки
У разі застосування змінної бази за неї береться сума, отримана на попередньому етапі нарощення, або дисконтування. Інакше кажучи, проценти нараховуються і на проценти, тобто при нарахуванні використовуються складні процентні ставки.
Процентні ставки також можуть бути фіксованими або «плаваючими». Перша з них установлюється незмінною на весь період користування позичкою. «Плаваюча» — процентна ставка, величина якої змінюється залежно від обумовлених у кредитній угоді чинників, наприклад від зміни темпів інфляції, облікової ставки центрального банку, зміни вартості кредитних ресурсів на грошовому ринку тощо. У разі застосування «плаваючої» процентної ставки встановлюється не сама процентна ставка, а лише базова ставка і розмір надбавки до неї. У розрахунках на практиці застосовують так звані дискретні проценти, тобто проценти, які нараховуються за фіксовані у договорі періоди (рік, півріччя, квартал, місяць, день). При цьому період розглядається як дискретна змінна. Інколи, переважно в теоретичних викладках, у формальних обґрунтуваннях та фі-
нансових розрахунках розглядають безперервні проценти, тобто проценти, які визначаються без прив’язки до конкретного відрізка часу.
Прості проценти, як правило, нараховуються за короткостроковими позичками або у випадках, коли проценти не приєднуються до основного боргу.
Складні проценти нараховуються тоді, коли проценти вкладникові не виплачуються після їх нарахування за певний період (місяць, квартал, рік), а приєднуються до суми боргу для нарощення. Тобто база для нарахування процентів з кожним періодом збільшується.
Фактично кожен банк розробляє свою процентну політику, у процесі реалізації якої застосовує різні види вкладів та кредитів, здійснює маркетингові дослідження, широко використовує рекламу. Адже, окрім наведених, існує ще безліч інших ситуацій і методів нарахування процентів.