ТЕМА 10. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ
4. ФуНКЦІЇ КРЕДИТУ
Кредит як економічна категорія не тільки має внутрішню сутність, а й активно взаємодіє із зовнішнім середовищем, з іншими (некредитними) процесами в економіці і соціальній сфері та помітно впливає на них. Основні напрями та механізми цього впливу визначають окремі його функції.
Поняття функції стосується кредиту взагалі, а не якоїсь окремої його форми чи окремого виду. Фукнцією може бути лише такий вплив на зовнішнє середовище, який здійснюють усі форми і різновиди кредиту. Тому функції кредиту сприяють його консолідації як цілісного явища і відокремленню його з інших економічних явищ у самостійну категорію.
Функції характеризують суспільне призначення кредиту, ту «роботу», яку він виконує в суспільстві. Як і сама сутність кредиту, його функції є явищем об’єктивним та динамічним. Кожна з них формується стихійно, розвивається в міру розвитку самої сутності кредиту та економічного середовища, в якому він функціонує. Серед дослідників виникає дискусія стосовно визначення кількості функцій кредиту (від двох до восьми і більше).
Перерозподільча функція ґрунтується на самій сутності кредиту як зворотного руху вартості та на чітко вираженій «роботі», яку виконує кредит в економічній системі – переміщення ресурсів між її окремими суб’єктами, секторами економіки тощо на засадах повернення.
Перерозподільча функція полягає в тому, що матеріальні та грошові ресурси, які вже були розподілені і передані у власність економічним суб’єктам, через кредит перерозподіляються і спрямовуються у тимчасове користування іншим суб’єктам, не змінюючи їх первинного права власності. Такий перерозподіл не є суто механічним явищем, він має велике економічне зачення, а саме:
- кошти, вивільнені в одних ланках процесу відтворення, спрямовуються в інші ланки, що прискорює оборот капіталу, сприяє розширенню виробництва;
- вільні кошти через кредит спрямовують у ті ланки суспільного виробництва, на продукцію яких передбачається зростання попиту, а отже – одержання вищих прибутків. Це створює можливість запровадження новітньої техніки, прогресивного коригування всієї структури виробництва, підвищення його ефективності.
Розвиток перерозподільчої функції, удосконалення практичного механізму її реалізації має ключове значення для підвищення ролі кредиту, для швидкого подолання економічної кризи і забезпечення економічного зростання в Україні.
Друга функція кредиту пов’язана з забезпеченням потреб обороту в платіжних засобах. Вона не має однозначного тлумачення в літературі. Одні автори називають емісійною функцією (Б.С. Івасів), другі – функцією утворення в обороті додаткової купівельної спроможності (А. С. Гальчинський), треті – функцією заміщення справжніх грошей в обороті кредитними операціями (О. І. Лаврушин).
Функцію емісії грошей виконує банківська система, а той факт, що банківська система здійснює і кредитну діяльність, не має жодних підстав поширювати її емісійну функцію на кредит як економічну категорію. Сформульована А.С. Гальчинським функції «утворення додаткової до наявної в економіці купівельної спроможності». Адже це та сама емісійна функція, тільки сформульована іншими словами.
Заміщення справжніх грошей кредитними операціями (О. І. Лаврушин) теж є спірним. Адже справжні гроші – це золоті гроші. За умови паперового грошового обігу кредитні операції сучасні кредитні гроші не заміщують, оскільки самі виконуються за допомогою грошей. Якщо ж кредит надається в натуральній формі, то він виконує лише перерозподільчу функцію, а не платіжну.
За М.І. Савлуком функція кредиту, що реалізується в грошовій сфері, полягає в тому, що кредит забезпечує сприятливі умови для ефективного регулювання обороту грошей. Кредитний механізм дає можливість гнучко розширити масу платіжних засобів в обороті, коли потреба в них зростає: через збільшення комерційних векселів та маси банківських депозитів, завдяки прискоренню грошово-кредитного мультиплікатора, розширенню фінансування комерційних банків центральним банком.. При скороченні потреб обороту всі ці складові маси платіжних засобів можна також зменшити.
Третя функція – контрольно-стимулююча. Окремі дослідники називають її контрольною функцією (Б.С. Івасів), посилаючись на наявність контролю за дотриманням умов і принципів кредитної угоди. Але така функція контролю притаманна фінансовим, страховим, торгівельним тощо відносинам, тобто вона не є ознакою лише кредиту.
Кредитний контроль не зводиться до перевірки контрагентами умов угоди, а включає ґрунтовний економічний аналіз та оцінювання стану контрагентів, кредитоспроможності позичальника, прогнозування можливого ризику напередодні укладення угоди. На цьому грунті визначаються відповідні умови кредитування, що включаються в угоду, які самі стимулюють економну поведінку суб’єктів кредиту – як позичальників, так і кредиторів. Контрольно-стимулююча функція кредиту повніше відповідатиме змісту і краще відбиватиме відмінність від контрольної функції інших інструментів.
Контрольно-стимулюючий вплив відчуває на собі і кредитор. Це можливість вивільнити з обороту кошти і вкласти їх у надійні дохідні позички, нарощувати вільні ресурси, більш економно їх витрачати, постійне підвищення своєї кваліфікації щодо розміщення вільних ресурсів. Стимулююча складова цієї функції переважає над суто контрольною. Адже в багатьох випадках позичальники і кредитори не мають можливості контролювати своїх контрагентів (банки, держава). Але стимулюючий вплив кредиту відчувають на собі всі учасники кредитних відносин.
Функція капіталізації вільних грошових доходів сформульована А.С. Гальчинським. Вона полягає у трансформації завдяки кредиту грошових нагромаджень та заощаджень юридичних і фізичних осіб у вартість, що дає дохід, тобто в позиковий капітал. Така трансформація забезпечується через зворотний рух та платність кредиту. Цей напрям співпраці кредиту з економічним оточенням має родові ознаки функції: поширюється на кредит в цілому, на всі його види, притаманний лише кредиту, виражає сутнісні ознаки кредиту – поворотність і платність.
Свої функції кредит може успішно виконувати лише в умовах розвинутої ринкової економіки, коли сутність кредиту і закономірності його руху проявилися найбільш повно.