Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 1. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА КРЕДИТУ - ТЕМА 10. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ - Studbook
Главная->Гроші та кредит->Содержание->1. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА КРЕДИТУ

ТЕМА 10. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ

1. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА КРЕДИТУ

    Кредит відноситься до історичних категорій, він розвивався і удосконалювався одночасно із розвитком суспільного виробництва. Для кожного з історичних періодів була характерна їм сукупність різних видів кредитів.

   За своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтворення кредит є однією з найскладніших економічних категорій. В економічній теорії протягом кількох століть ведуться дискусії навколо питань, пов’язаних із сутністю та роллю кредиту. Ці дискусії тривають і досі.

    Найбільш поширеними в економічній літературі є два підходи до визначення сутності кредиту:

-         ототожнення кредиту з цінністю, яка передається одним економічним суб’єктом іншому в позичку.  При такому підході увага дослідника зміщується на саму позичку, її правову форму, що зумовлює вихолощування з кредиту його економічного змісту;

-          ототожнення кредиту з певним видом економічних відносин, які формуються в суспільстві. Такий підхід дає можливість глибше дослідити економічні аспекти кредиту, економічні чинники його існування, основи закономірності його руху. Такий підхід у сучасній літературі переважає. Він покладений в основу висвітлення сутності кредиту.

 

Кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передаванням один одному у тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності та добровільності.

 Ці відносини мають ряд характерних ознак, які їх конститують як окрему економічну категорію – кредит.

   Основними ознаками відносин, що становлять сутність кредиту, є такі:

-         учасники кредитних відносин мають бути економічно самостійними: бути власниками певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися; функціонувати на основі самодостатності та самоокупності; нести економічну відповідальність за своїми зобов’язаннями. Без цього вони не можуть набути статусу ні кредитора ні позичальника;

-         кредитні відносини є добровільними та рівноправними. Економічна самостійність, рівноправність, добровільність та взаємна вигода роблять кредитні відносини внутрішньо адекватними ринковим відносинам, зумовлюють їх розвиток на ринкових засадах;

-         кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з приводу яких вони виникають. Кредитор залишається власником переданої в борг вартості, а позичальник одержує її лише у тимчасове розпорядження. Для забезпечення правового захисту власника кредитні відносини повинні оформлятись договорами, мати договірний характер;

-         кредитні відносини є ціннісними, оскільки виникають у зв’язку з рухом цінностей(грошей або матеріальних цінностей). Проте вони не є еквівалентними, тому що кожне переміщення цінності не супроводжується зустрічним рухом відповідного еквівалента. Однак цінність переміщується на зворотних засадах, тобто після певного періоду ці кошти повертаються у вихідне положення. Можливість їх неповернення робить позицію кредитора досить вразливою і ризикованою. Для виникнення кредитних відносин має бути високий рівень довіри між учасниками. Фактор довіри нерідко розглядають як ключову складову сутності кредиту і вирішальну умову його функціонування. Для захисту своїх позицій кредитори повинні мати переважні права у визначення доцільності кредитування, розміру плати за кредит та реального забезпечення позички як надійної гарантії її повернення.

 

      Кредитні відносини на мікроекономічному рівні є перервними, тобто після повернення одержаної в борг цінності і сплати процента вони пориваються. Проте на макроекономічному рівні кредитні відносини підтримуються безперервно як безперервний рух цінності в процесі суспільного відтворення. Закінчуючи відносини з приводу однієї суми цінності чи з одним контрагентом, економічні суб’єкти постійно вступають в кредитні відносини з іншими контрагентами чи тими самими, але з приводу інших сум цінності. Тому кредитні відносини виходять за межі двох економічних суб’єктів і мають характер загальносуспільних.

 

     Безперервність та платність кредитних відносин визначають ще одну характерну їх рису – здатність забезпечувати зростання вільної цінності, тобто їх капіталізацію. Відтак формується особлива форма капіталу – позичковий капітал.

     В економічній літературі поширено визначення сутності кредиту як форми руху позичкового капіталу. Але таке визначення є недостатнім. Кредит є більш давньою, більш широкою і структурно складнішою категорією,  ніж позичковий капітал. Кредитні відносини виникли значно раніше, ніж капітал, і тим більше – ніж позичковий капітал. Сьогодні кредит обслуговує рух промислового, торгівельного та інших форм капіталу. Тому є всі підстави розглядати кредит і позичковий капітал як дві самостійні категорії.

 

 

3