Главная->Екологія->Содержание->7.3. Основні міжнародні і громадські екологічні організації та рухи

САМОСТІЙНІ РОБОТИ З КУРСУ «ЕКОЛОГІЯ»

7.3. Основні міжнародні і громадські екологічні організації та рухи

Міжнародне екологічне співробітництво в галузі охорони довкілля розпочалося у 50–60-х роках, коли були досягнуті і підписані перші угоди про охорону вод Світового океану від забруднення нафтопродуктами, про Охорону Природи і Природних ресурсів.

Протягом останніх 50 років під егідою ООН було створено десятки органів, центрів і програм з охорони довкілля:

– Міжнародна програма МАБ («Людина і біосфера»), яка вбирає близько 15 наукових проектів, досліджень для 30 країн;

– ЮНЕП (Програма міжнародного співробітництва з проблем природного середовища);

– ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я);

– МКОДР (Міжнародна комісія з охорони довкілля і розвитку);

– ЕФОС (Глобальний фонд навколишнього середовища);

– ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН);

– АМО (Всесвітня метеорологічна організація) та багато інших.

Відомою у світі є міжнародна організація «Римський клуб», створена у 1968 р. з ініціативи італійського економіста Ауреліо Печчеї. Сьогодні в цю організацію входить близько 80 всесвітньо відомих вчених і діячів різних професій з 30 країн світу, у тому числі – Д. Медоуз, Б. Коммонер, У. Тоффіер, Б. Гаврилішин, Сабуро та ін. Основною метою клубу є вивчення глобальних проблем цивілізації і вироблення шляхів подолання найбільших лихоліть людства: бідності, безробіття, глобальної екологічної кризи. Щорічно члени Римського клубу готують доповіді, які, як правило, привертають до себе увагу всього світу.

Велике значення для людства мала діяльність Конференції з роззброєння, організованої в 1961 р., і до якої входить 5 ядерних держав і 35 неядерних. Ця конференція сприяла розробці й укладанню важливих угод в галузі обмеження гонки озброєнь і роззброєння, у підготовці договорів про заборону ядерних випробувань, про нерозповсюдження ядерної зброї, ліквідацію бактеріологічної зброї. З 1978 р. діє Конвенція щодо заборони військового негативного впливу на довкілля. Сьогодні Конвенцію підписали близько 70 країн.

У 1970 р. виникла незалежна міжнародна організація Грінпіс – «Зелений світ». Метою цієї організації було створення сумісних дій для запобігання деградації та руйнування екосистем як регіональних, так і глобальних. 3а майже 40 років існування ця організація зробила багато корисного: бореться за існування морських тварин (китів, тюленів, черепах) і вод Світового океану, за припинення ядерних випробувань, збереження довкілля Антарктики, заборону міжнародної торгівлі шкідливими відходами та інше.

На початку 90-х років в Італії була створена громадська екологічна організація Легамбьєнте («Довкілля»), яка, зокрема, значну увагу приділяє оздоровленню українських і білоруських дітей, що постраждали від ядерної аварії в Чорнобилі, організовує міжнародні форуми та різні природоохоронні акції. Великого успіху досяг народний рух у Кенії – «Зелений пояс», що був започаткований у 1977 році видатною кенійкою, проф. Вангорі Маатхаї з метою збереження лісів Кенії – цього найціннішого багатства краю. З того часу кенійські учасники руху висадили більше 10 млн дерев, забезпечивши збереження екосистем, продуктів харчування, робочих місць, піднявши моральний дух нації.

У 1989 році в Лондоні відбулася Міжнародна конференція на захист озонового шару. Ініціаторами цієї конференції стали прем’єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер і виконавчий директор ЮНЕСКО Мостафа Талба. На цій конференції було прийнято ряд важливих рішень і підписані угоди глобального масштабу. У 1991 році почала виконуватися грандіозна програма «зелених» в Австралії – «Мільярд дерев», згідно з якою до кінця тисячоліття має бути відновлено понад 10 млн га лісу на цьому континенті.

Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля цілком відповідає інтересам України, певною мірою сприяє вирішенню соціоекологічних проблем, дає можливість поширювати і використовувати передовий зарубіжний досвід у сфері взаємодії суспільства і природи. Ця робота здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону НПС», постійно координується Міністерством закордонних справ України і включає багатостороннє і двостороннє співробітництво, організацію виконання міжнародних зобов’язань України, взаємодію з організаціями, фондами, банками, що надають кредити і безоплатну технічну допомогу.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43

Категорії

САМОСТІЙНІ РОБОТИ З КУРСУ «ЕКОЛОГІЯ»

Схожі підручники