Питання з курсу Історії України
21. Згубність московської політики щодо України
найбільш повно проявилася під час Північної війни, яку Московія з 1700 р. вела проти Швеції. Поставивши собі за мету звільнити Гетьманщину з-під влади Московії, Мазепа з 1706 р. підтримував таємні зв'язки зі шведським королем Карлом XII. У 1708 р. Карл XII почав здійснювати свій давній задум щодо походу на Московію. Похід мав відбутися в напрямку Смоленська і Москви. Початок походу був вдалим. Проте після кількох невдач у серпні-вересні Карл XII відмовився від попереднього плану і вирішив повернути на Україну. Таке несподіване розвиток подій змусило Мазепу відкрито повстати, об'єднавшись зі шведами для спільного ведення війни проти Московії. 24 жовтня 1708 Мазепа виїхав на зустріч з Карлом XII. З ним виступили 4 тис. війська, генеральна старшина і 7 з 12 полковників. Під час переговорів було отримано згоду шведського короля підтримувати визвольну боротьбу козаків. Однак успіх повстання Мазепи залежав від ходу Північної війни. Головний бій шведсько-московської війни відбувся 27 червня 1709 під Полтавою. Битва закінчилася поразкою шведів, а отже, й Мазепи. Але не тільки визвольною боротьбою увічнив своє ім'я гетьман Іван Мазепа. Одним з найважливіших напрямків загальної державної політики Мазепи була культурно-просвітня діяльність. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної скарбниці військової (казни) і власні кошти, справедливо вважаючи, що тільки так Україна зможе зрівнятися з європейськими державами. Красномовно свідчить той факт, що під його безпосереднім наглядом і керівництвом споруджувалося 12 храмів. При гетьманстві Мазепи було відновлено багато старовинних храмів княжої доби. Ще одна сфера культурницької діяльності Мазепи - друкарська справа. Видання тих часів були одними з кращих в Україні. Не менше, ніж про церквах і монастирях, дбав гетьман про Києво-Могилянської академії. Дбав Мазепа і про виникнення нових осередків культури, одним з них була Чернігівська колегія. Протягом довгого часу (більше двох століть) імперські ідеологи намагалися викреслити ім'я гетьмана Івана Мазепи з історичної пам'яті українського народу. Його називали злочинцем, христопродавців, виголошували прокляття в усіх церквах на території Російської імперії. Причому проклинали Мазепу саме за те, за що вихваляли Хмельницького, - за повстання проти іноземного панування. Але якщо повстання проти Польщі - подія праведне і величне, то повстання проти Росії - злочин. Ставлення Петра I до Мазепи як до зрадника поширювалося і на історичну науку, що аж ніяк не сприяло визначенню справжнього місця цього гетьмана в історії України. Сучасні ж історики. даючи оцінку діяльності Мазепи, насамперед беруть до уваги його внесок у зміцнення української державності в умовах неухильного наступу на неї з боку російського царизму. І хоч ідея другої Хмельниччини при гетьманстві Мазепи не була втілена в життя, тим не менш вдалося підняти українське господарство і культуру, а отже, зберегти ці важливі чинники державної і національної самобутності, досягти певної стабілізації суспільства. Прагнення Мазепи створити власну еліту, його політика в галузі культури і освіти переслідували далекосяжну мету і забезпечили навіть після його поразки ще майже 80-річне існування гетьманської держави, вплинули на весь подальший розвиток українського народу і його государственніческік традицій, на формування національної культури.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47