Главная->Історія України->Содержание->10. У XIIст. з'явилося нове державне об'єднання — Галицько-Волинське князівство.

Питання з курсу Історії України

10. У XIIст. з'явилося нове державне об'єднання — Галицько-Волинське князівство.

Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяла низка чинників:

1) вдале географічне положення;

2) необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя;

3) енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича та Данила Романовича Галицького.

Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувався в кілька етапів.

І етап — утворення та становлення. Спираючись на середнє і дрібне боярство та міщан, волинський КНЯЗЬ Роман у 1199 р. придушує опір великих бояр і об'єднує Галичину й Волинь. Сміливий воїн, талановитий політик, жорстокий володар, князь веде активну зовнішню політику. Переможні походи проти Литви та Польщі помітно Підняли його авторитет та посилили вплив на Русі.

Зміцнення князівства на тлі прогресуючого занепаду князівств Середнього Подніпров'я свідчило про те, щ0 центр політичного та економічного життя поступово пересувається в західному напрямку.

Роман стає помітною фігурою на європейській історичній сцені, про що свідчить пропозиція Папи Римського 4 в обмін на прийняття князем католицизму корону.

II етап — тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинається майже 30-річний період боротьби за галицький стіл.

III етап— об'єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом. Відновивши єдність, Галицько-Волинське князівство набирає сили відвойовує втрачені позиції на чолі із Данилом Романовичем Галицьким. Незабаром Данило Галицький знову поширює вплив Галицько-Волинського князівства на Київ. Відчуваючи реальність постійної загрози, зводить низку міст-замків.

На початку монгольського нашестя Данила Галицького не було в князівстві: він перебував в Угорщині та Польщі, де намагався схилити феодальну верхівку цих держав до утворення антимонгольського воєнного союзу.

Коли полчища монголів рушили в Угорщину, Данило повернувся на рідні землі. Тут його чекали не тільки значні демографічні втрати, руїни, а й чергове зіткнення зі свавіллям галицьких бояр. Князь змушений їхати до Золотої Орди, щоб одержати ярлик на управління землями. Формально визнавши залежність від хана, Данило намагався тим самим виграти час для збирання сил та підготовки вирішального удару по золотоординцях. Географічна віддаленість від Орди створювала для цього сприятливі умови: сюди майже не навідувалися ханські баскаки, тут не проводилися тотальні переписи населення з метою обкладення даниною; Головний обов'язок князя полягав лише в наданні хану допоміжних збройних формувань під час його походів на Польщу та Литву.

За цих обставин Данило мав змогу сконцентрувати увагу на посиленні боєздатності, внутрішньому зміцненні та централізації князівства. Активно укріплювалися старі міста та зводилися фортеці, відбулася реорганізація війська.

Водночас з політикою внутрішнього зміцнення князівства Данило Галицький у зовнішньополітичній сфері Намагається створити антиординську коаліцію. Князь не Тільки примирюється, а й налагоджує союзницькі відносини зі своїми колишніми ворогами — Польщею, Угорщиною та Литвою. Ці зовнішньополітичні кроки галицько-волинського князя не привели до утворення антиординської коаліції.

Скориставшись скрутним становищем Данила Галицького, римський папа Інокентій IV пообіцяв галицько-волинському князю реальну допомогу в боротьбі з золотоординцями та королівську корону за умови укладення унії руської православної церкви з католицькою під покровительством папи. Намагаючись використати всі сили для боротьби проти іга, Данило погоджується на ці умови. Відбувається його коронація.

Литовський князь розриває укладений військовий союз. Це різко змінює ситуацію - безперервно триває протистояння з Литвою.

Орда розпочинає новий масований наступ. Не маючи сил для протидії, Данило Галицький під тиском вимог був змушений віддати наказ про знищення укріплень. Невдовзі князь помирає.

IV етап - після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя.

На зламі XIII—XIV ст. відновилася єдність Галицько-Волинської держави під владою князя Юрія І. Це був період, коли Золота Орда, яку роздирали внутрішні міжусобиці та чвари, поступово втрачала владу над підкореними територіями. Юрію вдалося скористатися цією сприятливою обставиною для зміцнення власних позицій. Він, як і Данило, прийняв королівський титул. За період правління Юрія І стабілізувався суспільний розвиток, розквітли міста, піднеслася торгівля, зріс економічний добробут. І хоча князь був миролюбний, схильний до компромісів його міжнародний авторитет і вплив зростали.

Наступниками Юрія І стали його сини. Вони поділили територію князівства на сфери впливу, але правили спільно, і тому розпаду єдиної держави не відбулося. Романовичі проводили активну зовнішню політику. Однак братам не вдалося ефективно протидіяти експансії Литви. Трагічно для них закінчилася і боротьба з Ордою: у битві з військами хана молоді князі загинули.

V етап — поступовий занепад. Загибель синів Юрія, які не мали дітей, увірвала пряму лінію династії Романовичів, що призвело до посилення політичного впливу галицького боярства, зростання чвар та міжусобиць, втручання іноземних держав у внутрішні справи галицько-волинських земель. Лише внаслідок компромісу між місцевим боярством і правителями Польщі, Угорщини та Литви, главою держави було обрано 14-річного князя Болеслава, сина Марії, дочки Юрія І. Юний князь, який прийняв православ'я та ім'я Юрія II Болеслава, не став маріонеткою в руках бояр, а проводив самостійну внутрішню і зовнішню політику. Проте апогей свого розвитку Галицько-Волинська держава вже пройшла. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства: посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба З Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення наверталося до католицизму.

Масове невдоволення народу політикою Юрія II дало підставу боярам не тільки для антикнязівської агітації, а й для активних насильницьких дій. Внаслідок боярської змови Юрія II Болеслава було отруєно. Після цієї події зберегти єдність колись могутнього Галицько-Волинського князівства вже не вдалося. Протягом короткого часу держава занепала та розчленувалася, її землі опинилися під владою чужоземців.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47

Категорії

Питання з курсу Історії України

Схожі підручники