Главная->Гроші та кредит->Содержание->Суть, види та закономірності розвитку інфляції

Суть, види та закономірності розвитку інфляції

Наведемо декілька визначень інфляції:

Інфляція — це тривале і швидке знецінення грошей внаслідок зростан­ня їх маси в обігу.

Інфляція — процес знецінення грошей, котрий проявляється, як пос­тійне підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою матеріальними цінностями.

Інфляція — це знецінення паперових грошей, що супроводжується зростанням цін на товари і послуги.

Інфляція — процес утворення відносного надлишку грошової маси в обігу, що супроводжується некерованою зміною масштабу цін, який призводить до розладу економіки в країні.

Останнє з наведених визначень трактує виникнення інфляції в резуль­таті стихійної зміни масштабу цін, що впливає на розбалансованість економіки. Воно дає можливість сформулювати методологічний підхід до вирішення практичних завдань держави з подоланням розбалансованості економіки шляхом застосування відповідних економічних і адміністративних методів впливу з метою досягнення стабілізації цін і наступного постійного контролю за його змінами.

Трактування інфляції як знецінення грошей через зростання цін, яке найбільш поширене, не дає відповіді на такі запитання:

1)     Чи можна вважати зростання цін на товари й послуги єдиною озна­кою інфляції?

2)     Чи можлива інфляція без зростання цін?

3)     Чи виникає інфляція за будь-яких темпів зростання цін на товари й послуги?

4)     Чи можлива інфляція за будь-яких причин зростання цін?

Наведені запитання свідчать про неправомірність ототожнення інфляції із звичайним підвищенням цін. Інфляція являє собою складне соціально- економічне явище. Вона можлива і без зростання цін. Останнє відбувається, якщо знецінення грошей набуває форми хронічного товарного дефіциту за умови встановлення державою фіксованих цін на товари й послуги. У цьому випадку грошова одиниця формально може не знецінюватися, але знецінюються в цілому грошові доходи економічних суб'єктів через заощадження. Ці заощадження можуть бути витрачені на купівлю дефіцитних товарів. Вони можуть бути частково втрачені, як це відбулося в колишньому СРСР, або відкладені на задоволення споживчого попиту.

Якщо заощадження набувають великих обсягів, виникає так зване інфляційне збільшення. Під його тиском держава безпосередньо планово підвищує ціни або опосередковано, через зміну масштабу цін, як це відбулося в 1961 р. в процесі зміни грошей в СРСР. Отже, і без прямого зростання цін суспільство може пережити прояви і важкі наслідки інфляції. Це зумовлено порушенням рівноваги між товарним і грошовим обігом і знеціненням грошей у формі їх товарного забезпечення. Немає однозначної відповіді про темпи зростання цін і їх вплив на інфляційні процеси. Якщо зростання цін є короткочасним, зокрема сезонним, і змінюється наступним їх частковим зниженням, то інфляційні наслідки незначні.

Важко визначити інфляцію і процес тривалого підвищення цін, якщо воно досить повільне і малопомітне. Таке зростання цін компенсується підвищенням ефективності діяльності. В економічній літературі воно розглядається, як особливий вид інфляції.

Розглядаючи питання можливості інфляції за будь-яких причин зрос­тання цін, економісти не однозначні. Зростання цін можливе і за умови зростання виробничих витрат. Виходить, що зростання витрат виробництва сприяє зростанню цін, а це в свою чергу зумовлює збільшення маси грошей в обігу. Таку інфляцію називають інфляцією витрат і надають їй відносно самостійного статусу, як об'єктивного і прогресивного явища.

Найбільш послідовно і повно процес інфляції за будь-яких зростань цін розглядають монетаристи. Провідний вчений монетарист Мілтон Фрідмен стверджує, що інфляція завжди і всюди є грошовим феноменом. Суть інфляції ототожнюється з високими темпами зростання пропозиції грошей, яке провокує зростання попиту і цін.

Зростання цін — це прояв інфляції. Інфляція — явище досить складне за формою її прояву та за суттю чинників, що її спричиняють. Зовні вона проявляється в зростанні цін на товари і у падінні валютного курсу національних грошей, у поглибленні дефіциту. Усі ці явища вважаються проявом знецінення грошей незалежно від причинно-наслідкових зв'язків між грошима і товарами на ринку.

За формою прояву інфляції поділяються на такі види:

а)  цінова інфляція, що проявляється у формі зростання цін на товари й послуги;

б) інфляція заощаджень, коли знецінення грошей проявляється у зрос­танні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах;

в) девальвація, за якою знецінення грошей проявляється у падінні їх курсу до іноземних валют.

В умовах ринкової економіки основним видом інфляції є цінова інфля­ція. За темпами знецінення грошей виділяють такі види цінової інфляції:

а)  повзуча — характеризується прискореним зростанням маси грошей в обігу з незначним зростанням цін — до 5% на рік;

б) помірна або відкрита інфляція — проявляється у прискоренні знеці­нення грошей у формі зростання цін в межах 5-20% на рік;

в) галопуюча інфляція — зростання цін досягає 20-50%, а інколи і 100% на рік;

г)  гіперінфляція — характеризується надзвичайно високим зростанням цін — більше 100% на рік. На цій стадії інфляції гроші не виконують або виконують не належним чином своїх функцій, купюри низьких номіналів та розмінна монета зникають з обігу, падає роль грошей в економіці, поширюється бартер.

 

12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57

Схожі підручники

• Загальні питання з курсу Історія економіки та економічної думки (частина 1)
• Методичні вказівки до виконання практичного заняття на тему «Післяоптимізаційний аналіз розв’язку економічних задач »
• Регіональна економіка (методичка, самостiйна робота, ідивiдуальна, тести ...)
• Загальні питання з курсу «Регіональна економіка»
• Розміщення продуктивних сил
• Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)