Главная->Гроші та кредит->Содержание->ВИСНОВКИ

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

ВИСНОВКИ

1. Банки виконують провідну роль у фінансовому посередництві і тому є ключовими інституціями фінансової системи країни. Їх головне призначення полягає у зведенні між собою заощадників і позичальників та в наданні їм широкого набору послуг, спрямованих на забезпечення ефективного ведення їх грошового господарства.

2. Послуги, які комерційні банки надають своїм клієнтам, є продуктом банківської діяльності, мають свою вартість і включаються у вартість валового внутрішнього продукту, створеного економічною системою країни. Це дає підстави розглядати банківництво як галузь економіки, яка безпосередньо впливає на обсяг ВВП, а окремі банки — це фірми, що займаються продуктивною діяльністю.

3. Послуги як кінцевий продукт банківської діяльності слід відрізняти від банківських операцій, що являють собою внутрішньобанківські технологічні процеси, котрі забезпечують виробництво окремих видів послуг. Послуги банків, як і будь-які інші, нерозривно пов’язані з їх виробниками і споживачами (банками та їхніми клієнтами), тобто не можуть існувати відокремлено від них. За характером виробництва банківські послуги поділяються на ресурсні та комісійно-посередницькі. Надання перших з них по-

требує попереднього накопичення адекватного обсягу грошових ресурсів, а для надання других таке накопичення в більшості випадків не потрібне.

4. Банківництво є специфічною сферою бізнесу. Банківський бізнес вирізняється підвищеною ризиковістю, високою залежністю від неекономічних чинників, активним впливом на всі сфери економіки, що вимагає системного нагляду за діяльністю банків. Ці особливості за відсутності адекватних компенсуючих чинників обумовлюють низьку прибутковість банківського бізнесу, що підтверджує досвід українських банків. Вкрай низька прибутковість їх призвела до гальмування припливу капіталу в банківський сектор, зниження рівня капіталізації банків, особливо великих, до критичної межі, посилення настроїв втечі національного капіталу з банківської сфери, що призвело до активізації продажу ряду провідних банків України іноземному капіталу (банків «Аваль», «Укрсиббанк», «Укрсоцбанк», «Ажіо»).

5. Пасивні операції банків полягають у формуванні власної, залученої і позиченої ресурсної бази, на підставі і за рахунок якої здійснюються активні операції.

6. Серед активних операцій провідними є кредитні та інвестиційні. Кредитування банківських клієнтів здійснюється відповідно до певних принципів та умов. Інвестиційні операції слугують для створення вторинних банківських резервів, диверсифікації активів та отримання доходів. Кредитні й інвестиційні операції тісно пов’язані між собою. Їм притаманні ризики, для запобігання яким та для їх оптимізації банки використовують певний інструментарій.

7. Для успішної діяльності банків велике значення має їх стабільність. Вона означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов’язаннями та забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі. Забезпечити стабільність можна за допомогою дотримання системи економічних нормативів, що встановлені центральним банком, і підтримання оптимального рівня прибутковості.

8. Банківська система України пройшла складний шлях розвитку. Досягнуті значні здобутки, але є й проблеми і великі невикористані резерви. Головною проблемою є втрата певною групою банків платоспроможності. Багатьом банкам притаманна фінансова слабкість. Значної шкоди банківській системі України завдала фінансово-економічна криза 2008–2009 рр.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Категорії

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Схожі підручники