Сучасна математика і математична освіта
Повоєнне відродження Інституту математики (1945-1959 рр.)
У 1945 році Інститут математики знову очолив М. О. Лаврентьєв, пізніше — О. Ю. Ішлінський (1948-1955 рр.) та Б. В. Гнєденко (1955-1958 рр.). яких успішно моделюються плоскі та осесиметричні задачі теорії потенціалу та теорії пружності (В. Є. Дяченко). У 1947 році за ініціативою М. О. Лаврентьєва було розпочато розробку методів електрогідродинамічної аналогії (ЕГДА) для моделювання задач теорії поля (П. Ф. Фільчаков, В.Г. Панчишин). Використавши створені моделюючі пристрої, співробітники інституту взяли участь в обґрунтуванні проектних завдань будівництва багатьох важливих гідротехнічних споруд, у тому числі Каховської ГЕС, Південно-Українського каналу та інших.
У 1956 році в лабораторії обчислювальної математики і техніки під керівництвом Б. В. Гнєденка було розпочато роботу зі створення універсальної обчислювальної машини “Київ”, що завершилася під керівництвом В. М. Глушкова у створеному на базі цієї лабораторії Обчислювальному центрі. У 1962 році Обчислювальний центр було перетворено на Інститут кібернетики.
У лабораторії моделювання вищої нервової діяльності за ініціативою та під керівництвом Б. В. Гнєденка і М. М. Амосова було створено одну з перших в СРСР діагностичних машин для розпізнавання серцевих хвороб.