Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 61. Обставини та історичне значення проголошення злуки УНР і ЗУНР - Історія України основні теми - Studbook
ГоловнаЗворотній зв'язок

Категорії

загрузка...
Главная->Історія України->Содержание->61. Обставини та історичне значення проголошення злуки УНР і ЗУНР

Історія України основні теми

61. Обставини та історичне значення проголошення злуки УНР і ЗУНР

1 грудня 1918 р у Фастові укладено попередню домовленість про об'єднання та співпрацю УНР і ЗУНР.

Січень 1919 р Закарпаття розділено між Угорщиною, Румунією та Чехо-Словаччиною. Народні збори в Хусті рішення про возз'єднання з Наддніпрянською Україною. Під час більшовицької революції в Угорщині радянську владу встановлено і в Закарпанні, але проіснувала вона тут лише 40 днів.. За Сен-Жерменським договором 1919 р Закарпаття відійшло до Чехо-Словаччини. Велика Злука — урочисте оголошення 22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну, День соборності України. 22 січня 1919 р. відбулося об'єднання УНР і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Текст універсалу

Віднині на всіх українських землях, розділених віками. Галичині. Буковині, Закарпатській Русі й Наддніпрянщині буде єдина велика Україна. Мрії, задля запровадження яких найкращі сини України боролися і вмирали, стали дійсністю. Значення:

Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх динамічної самоідентифікації, становлення політичної нації.

Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась інтегральним чинником і чи не єдиним неконтроверсійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху.

Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню рудиментів федералізму в ментальності національної політичної еліти.

Об'єднання мало і практично-політичний аспект, адже обидві держави потребували концентрації збройних сил та взаємної допомоги для захисту своїх територій від іноземного військового втручання, яке на той час набуло форми агресії.

Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного, неекспансіоністського збирання територій в єдиній суверенній державі. Етнонаціональна консолідація базувалася на таких засадничих принципах, як історичне самоусвідомлення спільності, ідеали свободи і незалежності, добровільне волевиявлення, опора на власні політичні і матеріальні ресурси. Разом з ухваленням Універсалу про злуку УНР і ЗУНР Трудовий конгрес задекларував, що об'єднана УНР «не має й думки забрати під свою власть чужі землі».

У січні 1919 року Українська Національна Рада у Станіславі прийняла ухвалу про злуку і надала повноваження своїй делегації завершити оформлення об'єднання двох держав. Президент Ради Свген Петрушевич наголошував: «По лінії з'єдинення не було між нами двох думок». І нарешті завершеного оформлення Акт Злуки дістав після ухвали Трудовим конгресом. Безперечно, сучасні правники і політики повинні робити певні поправки на складні й динамічні процеси української революції, які чимало державних рішень змушували ухвалювати за спрощеною процедурою. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українського народу. Свідченням того стали січневі події 1990 року, коли крізь трухляві ідеологічні лещата

агонізуючого режиму ця пам'ять вибухнула енергією інтелігенції і виструнчилась живим

людським ланцюгом, єднаючи Київ і Львів, Схід і Захід України.

День соборності України

Указом Президента України Леоніда Кучми від 25 січня 1999 року встановлено державне свято —

День соборності України, що відзначається щорічно 22 січня — у день проголошення 1919 року

Акту Злуки.

 

 

61