Соціальна психологія (частина 1)
Висновки
Когнітивний напрямок в соціальній психології виник як антитеза необіхевіоризму. В дослідженні соціальних явищ когнітивісти підкрес-люють вплив інтелектуальних процесів на розвиток особистості. З точ-ки зору когнітивних теорій, психіка людини активна, динамічна, має вроджені структури, які обробляють і організують інформацію. З точ-ки зору Піаже, ментальні структури, які називаються схемами, утво-рюють основу для придбання нових знань. Л.С. Виготський вважає ког-нітивний розвиток по суті своїй вбудованим в соціальний і культур-ний контексти, а тому складні знання набуваються шляхом участі в культурно значимій діяльності під керівництвом інших людей.
Когнітивні теорії широко застосовуються в освіті. Вони особ-ливо корисні для педагогів, допомагаючи їм планувати учбові про-грами у відповідності зі стадіями розвитку дітей. Ці теорії пропону-ють способи, які дозволяють визначити, коли дитина готова для вивчення певного предмета і які підходи до цього предмета більше відповідають даному віку.
Особливий внесок у розвиток соціальної психології зроблено пред-ставниками французької школи на чолі з С. Московічі, які в середині 50-х років ХХ ст. розробили теорію “соціальних уявлень (репрезентацій)”.
Необхідність введення в систему соціальної психології “соціаль-них уявлень” як форми соціального пізнання і феномена соціальної реальності пояснюється недостатністю інших моделей, особливо біхе-віористської, для пояснення смислових зв’язків людини зі світом.
Соціальні уявлення з’являються у повсякденному мисленні з метою осмислити, зрозуміти оточуючий людину соціальний світ. Для людини завжди є можливість зустрічі з чимось “дивним і не-знайомим”. Така зустріч таїть в собі небезпеку зруйнувати звичне життя, звичний образ реальності. У людини є потреба якось “при-ручити” нові враження і тим самим зменшити ризик несподіваності, пристосуватись до нової інформації.
С. Московічі вважає, що саме за допомогою соціальних уявлень “дивне і незнайоме” стає з часом зрозумілим і знайомим. Наприк-лад, мало хто з неспеціалістів може сказати, що таке біохімія, ядер-на фізика, соціологія або етологія. Проте уривки інформації про ці складні явища різними шляхами проникають у масову свідомість і далі стають “на слуху” у індивідів, які звикають до неї, можуть ви-користовувати у повсякденному спілкуванні. В цьому процесі “зви-кання” приймає участь також попередній досвід людини, наприк-лад, якісь відомості, що отримано в школі, від знайомих і т.ін. Зага-лом, через багато різних джерел уявлення про “дивне і нове” прони-кає в буденну свідомість, в якій трансформується у “звичне”.
Все це потрібно людині для того, щоб зрозуміти смисл оточую-чого світу, щоб полегшити процес комунікації з іншими людьми з приводу інших подій, для того, нарешті, щоб побудувати для себе відносно несуперечливу картину світу.
Соціальні уявлення виконують три основні функції:
– вони є інструментом пізнання світу – в цьому їх роль анало-гічна ролі звичайних категорій, які пояснюють події;
– вони є способом опосередкування поведінки – в цій функції вони сприяють спрямуванню комунікації в групі, визначенню цінно-стей, що регулюють поведінку;
– вони є засобом адаптації подій, які відбуваються, до тих, що уже існували, тобто сприяють збереженню картини світу, яка склалась.
Найголовнішим доповненням до когнітивістського підходу в соціальній психології С. Московічі вважає так звану “ідентифіка-ційну матрицю”, що пояснює, як вписується нова інформація в ко-гнітивну структуру кожного індивіда в залежності від того, з якою групою він себе ідентифікує, тобто тут робиться акцент на тому, що вся сукупність знань (“уявлень”, “репрезентацій”) людини про світ дається їй в системі. Саме це робить “соціальні уявлення” історико-культурним, соціальним об’єктом дослідження.
Основні терміни та поняття
Когнітивна психологія, когніції, когнітивна схема, категоризація, адаптація, акомодація, асиміляція, стадії когнітивного росту, соціальні уявлення, колективна свідомість, “дивне і незнайоме”, здоровий глузд, масова свідомість, буденна свідомість, смислова трансформація обра-зу, перцептивне в уявленні, концептуальне в уявленні, сучасна версія здорового глузду, об’єктифікація, персоніфікація, фігурація, натуралі-зація, якоріння (зачеплення), ідентифікаційна матриця.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60