Соціальна педагогіка (частина 2)
7.2. Соціально-педагогічна робота в загальноосвітніх навчальних закладах
Соціальний педагог в загальноосвітніх закладах
Функціональні обов'язки
Функції професійної діяльності
Напрями професійної діяльності
Діагностична Прогностична
Захисна
Організаційна
Інформаційна
Консультаційна
Пояснєння
Традиційним суб’єктом соціалізації дітей і молоді у територіаль-ній громаді є школа. У сучасних умовах загальноосвітня школа не може функціонувати як автономна організація в територіальній громаді, оскільки як сам навчальний заклад, так і його співробітники та вихованці знаходяться під очевидним впливом конкретних економічних і соціокультурних умов, що, у свою чергу, дає можливість характе-ризувати школу і як „адаптер та транслятор впливу факторів соціалізації на особистість". Потрясіння, яких зазнало українське суспільство в останні десятиріччя, призвели до погіршення соціально-економічного стану сімей, поширення безробіття, соціального сирітства, деформації суспільних цінностей, зниження рівня соціальної безпеки, лібералізації статевої моралі, поширення негативних явищ у середовищі неповнолітніх (домінування культу сили, кримінальної субкультури, тютюнопаління, вживання алкогольних та наркотичних речовин, зниження віку „сексуального дебюту") тощо. Саме тому школа нині має виконувати нові соціально-педагогічні функції, що зумовлені змінами в соціумі, необхідністю впливу на соціокультурну ситуацію поза школою.
У нових умовах соціально-формуюча місія школи значно поси-люється. У ситуації кризи дитинства, соціальної невлаштованості значної частини населення, сімейного неблагополуччя, агресивності соціального середовища школі необхідно значно актуалізувати, розширити та поглибити такі соціально-педагогічні функції як:
• соціально-адаптивну та соціально-стабілізуючу, що забезпечить включення дитини в реальні соціальні відносини та пом’якшить соціальну напруженість та соціальні конфлікти;
• соціально-перетворюючу, що забезпечить підготовку молодих людей до життя в умовах швидкозмінних ситуацій;
• соціально-захисну, пов’язану з турботою про дітей, яким сім’я та суспільство не змогли створити необхідних умов для розвитку та життя;
• здоров’язберігаючу, пов’язану з формуванням в особистості усвідомлення здоров’я як базової життєвої цінності. Свідченням актуальності організації соціально-педагогічної роботи в школі є відповідні інструкції Міністерства освіти та науки України. Так, у листі від 2 серпня 2001 року № 1/9-272 „Про особливості діяльності практичних психологів (соціальних педагогів) загально-освітніх навчальних закладів” перед соціальними педагогами став-ляться такі професійні завдання: формування гуманних стосунків між вихованцями, учнями та педагогами; охорона та захист прав та інтересів дітей; вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та умов його життєдіяльності; вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків; створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та позанавчальній діяльності; організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей та підлітків; попередження конфліктів в учнівських колективах; допомога старшокласникам у професійному самовизна-ченні; орієнтація учнів на здоровий спосіб життя; профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями „групи ризику”; посередницька діяльність між вихованцями та адміністрацією, педаго-гами школи, батьками, різними соціальними інститутами; взаємодія з педагогами, психологом, батьками або опікунами для надання допо-моги учням.
Листом Міністерства освіти і науки України від 18 серпня 2003 р. № 1/9-385 визначені нормативи чисельності соціальних педагогів у навчальних закладах. Ним передбачено, що, починаючи з 2004 року, посади соціальних педагогів вводяться у штати загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти незалежно від наявності там посад практичних психологів. Ці фахівці, як і передбачено їхніми посадовими інструкціями, мають співпрацю-вати, оскільки їхні функції в навчальному закладі є взаємодоповню-вальними (раніше навчальний заклад мав вибирати для працевлаш-тування психолога або соціального педагога). Функції соціальнопедагогічної роботи спеціаліста у середньому загальноосвітньому закладі:
діагностична - вивчення та оцінювання особливостей діяльності особистості, мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об’єднань; спрямо-ваності впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивних сил у громаді та джерел негативного впливу на дітей та підлітків;
прогностична - прогнозування на основі спостережень та досліджень динаміки розвитку негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на особистість чи групу;
консультативна - надання порад, рекомендацій учням, батькам, учителям та іншим особам, які звертаються до соціального педагога;
захисна - забезпечення дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представлення їхніх інтересів у різноманітних інстанціях (службі у справах неповнолітніх, міліції, суді тощо);
профілактична - переконання учнів у доцільності дотримання певних норм та правил поведінки стосовно здоров’я та способу життя;
організаторська - забезпечення змістовного дозвілля дітей та підлітків у школі та соціальному середовищі, залучення сім'ї та представників громадськості до соціально-педагогічного процесу в навчальному закладі;
Координаційно-посередницька - налагодження взаємодії між різними соціальними інституціями територіальної громади ( медичних, позашкільних, культурних, спортивних закладів, служби у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, неурядо-вих організацій тощо), колективом педагогів та учнів з метою спільного вирішення проблем соціального становлення та розвитку особистості;
Функція фандрейзингу - пошук додаткових ресурсів для вирішен-ня соціально-педагогічних завдань.
На основі цих функцій визначається зміст та напрямки соціально-педагогічної роботи фахівця в загальноосвітньому закладі:
• вивчення соціально-психологічних особливостей дітей та соці-ально-педагогічного впливу мікросередовища навчального зак-ладу на вихованців шляхом спостереження, бесід, опитування експертів, інтерв’ювання, тестування, аналізу документів;
• організація соціально-педагогічної взаємодії з учнями, які потре-бують допомоги, що забезпечується підтримкою дітей із проблем-них сімей, спонуканням учнів до самоорганізації та самостійності, сприянням у вирішенні проблем;
захист прав та інтересів дітей, що здійснюється через дотриман-ня положень міжнародних та вітчизняних нормативно-правових документів в умовах школи та сім'ї; турботу про дітей, які за певних причин виключені зі школи; захист прав дітей, що є представниками національних меншин; виявленні дітей, які незаконно зайняті на роботі в навчальний час, і вирішення питання їх освіти; сприяння дітям та батькам в отриманні гарантованих їм пільг;
• соціально-психологічна допомога та підтримка дітей в кризових ситуаціях здійснюється шляхом з’ясування проблеми, обгово-рення шляхів її вирішення, розробки плану дій, допомоги в організації виходу з проблеми, координації зусиль найближчого оточення,створення груп підтримки;
• виявлення дезадаптованих дітей, встановлення причин деза-даптації та надання їм необхідної допомоги;
• забезпечення рівних можливостей для дітей з функціональними обмеженнями, які отримують середню освіту на базі загально-освітнього закладу;
• корекція стосунків, способів соціальної дії, посередництво в творчому розвитку особи та групи, які сприятимуть оволодінню підлітками новим досвідом, допомозі в розблокуванні позитивних емоцій, створенні ситуації успіху, зміні уявлень вихованця про своє “Я“, підтримці ініціатив окремого учня чи групи, створенні умов для творчості;
• стимулювання соціально-значимої діяльності дітей, як-от: залу-чення до діяльності дитячих та молодіжних організацій; волон-терської роботи в різних соціальних службах тощо;
• вивчення особливостей життєдіяльності дітей в умовах сім'ї шляхом соціального інспектування та забезпечення за необхід-ності соціального патронажу та соціального супроводу сім'ї;
• організація внутрішньошкільного моніторингу з метою своє-часного виявлення та вирішення соціально-педагогічних проблем дітей, батьків, педагогічного колективу;
• соціально-педагогічне дослідження мікрорайону школи з метою його соціальної паспортизації, що дає можливість мати інфор-мацію: про інші соціальні інститути, які надають послуги дітям та молоді; організації потенційних спонсорів; місця стихійного групування підлітків; проблемні зони в мікрорайоні, громаді.
3 метою ефективного забезпечення вищезазначених функціо-нальних обов'язків соціальний педагог у своїй практичній роботі широко використовує такий метод аналізу соціуму, як складання соціального паспорта класу. Соціальна паспортизація класних шкіль-них колективів здійснюється на основі даних, отриманих соціальним педагогом у результаті вивчення біографічних даних учнів, індиві-дуальних бесід з ними, а також батьками та класними керівниками, спостереження за класним колективом тощо. На сьогодні в соціально-педагогічній практиці не існує стандартизованої форми соціального паспорта класу. Це пояснюється наявністю широкого спектру різних типів навчальних закладів, що, у свою чергу, обумовлює специфіку
певного контингенту учнів. Орієнтовна структура соціального паспорта класу може мати такі блоки:
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33