Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 5. Виникнення та розвиток фінансового посередництва. - ПИТАННЯ З КУРСУ «ВВЕДЕННЯ У ФІНАНСОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ» - Studbook
Главная->Введення у фінансову діяльність->Содержание->5. Виникнення та розвиток фінансового посередництва.

ПИТАННЯ З КУРСУ «ВВЕДЕННЯ У ФІНАНСОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

5. Виникнення та розвиток фінансового посередництва.

Теорія добробуту та ефективного розміщення ресурсів А. Пігу Теоретичне обґрунтування ролі фінансового посередництва в економічному розвитку базується на ідеях “теорії добробуту” англійського економіста А. Пігу, викладених ним у роботі “Економічна теорія добробуту” (1920). Пояснюючи роль фінансового посередництва в розвитку економіки, А. Пігу доводив, що зростання економічного добробуту (у сучасних термінах – це валовий національний продукт ВНП) залежить від оптимального розміщення обмежених ресурсів – праці та капіталу. У свою чергу, рух капіталу в кономічній системі відбувається під впливом двох основних факторів: тягаря невизначеності (ризик інвестування) та тягаря очікування (відстрочення використання благ). Власник капіталу, як правило, не володіє інформацією про його  найефективніше застосування, схильний до перебільшення можливих утрат і недооцінки можливих доходів від інвестицій. Ризики інвестування з позицій індивідуальних інвесторів є занадто високими, у результаті чого обсяги інвестування виявляються меншими за потенційно можливі. Ризик (або невизначеність) суттєво знижує мобільність капіталу, що не сприяє економічному розвитку.

Роль фінансового посередництва в економічному розвитку полягає в забезпеченні ефективнішого розміщення наявного капіталу шляхом акумуляції та розміщення фінансових ресурсів індивідуальних інвесторів. Ця роль реалізується за наявності певних макроекономічних та інституційних передумов шляхом виконання фінансовими посередниками специфічних функцій. Основними макроекономічними передумовами реалізації на практиці теоретичних положень про вагому роль фінансового посередництва в економічному розвитку є: 1) макроекономічна стабільність (неможливість розвитку фінансового посередництва в умовах високої інфляції і, відповідно, непередбачуваності реальної очікуваної дохідності фінансових активів); 2) економічне зростання, що зумовлює зростання доходів широких верств населення та попит на послуги фінансових посередників (неможливість розвитку фінансового посередництва в умовах еконоічного спаду).

Функції фінансового посередництва можна поділити на дві групи: 1) функції, що характеризують роль і значення фінансового посередництва в економіці;

2) функції як ряд специфічних завдань, що можуть виконуватися винятково в рамках цього виду економічної діяльності. Вони полягають у зростанні обсягів інвестицій, поліпшенні структури інвестицій і зниженні вартості інвестицій: 1) активізація механізмів трансформації заощаджень у інвестиції шляхом підвищення інвестиційної активності індивідуальних інвесторів. У рамках цієї функції фінансове посередництво виконує завдання забезпечення додаткового обсягу інвестицій у виробництво національного продукту; 2) активізація процесів перерозподілу та мобільності капіталів: вилучення капіталів із традиційних сфер застосування та фінансове забезпечення нових та ефективніших видів економічної діяльності, що сприяє піднесенню продуктивності (ефективності використання фак.торів виробництва – праці та капіталу). У рамках цієї функції фінансове посередництво виконує завдання піднесення якості інвестицій та сприяння структурним зрушенням в економіці шляхом переорієнтації потоків капіталу з традиційних у нові види економічної діяльності; 3) зниження процентних ставок: розвиток системи фінансового посередництва сприяє розширенню пропозиції ресурсів на фінансових ринках, дедалі більша частка заощаджень надходить на ці ринки через фінансових посередників, що призводить до зниження вартості залучення капіталів для реального сектору економіки.

Виділимо функції фінансового посередництва, що здійснюються в процесі виконання зазначених завдань: 1. Подолання бар’єрів невизначеності (асиметричної інформації та морального ризику), 2. Професійний відбір об’єктів інвестування 3. Економія на масштабах операцій. 4. Диверсифікація активів та уникнення ризиків інвестування. 5. Моніторинг та управління ризиками інвестування.

 

 

7