Бухгалтерський фінансовий облік (частина 1)
3.1. Економічна сутність і визначення оренди
Здійснення підприємницької діяльності із залученням активів на умовах орен-ди займає значне місце в господарській діяльності. З економічної точки зору оренда являє собою одержання майна у тимчасове користування за визначену винагороду. Передача майна в користування зумовлена рядом причин:
— власник майна в даний момент не відчуває потреби у використанні цього май-на, а для реалізації майна необхідних передумов немає;
— громадянин або організація, не будучи власником майна, має потребу в його використанні (іноді епізодично);
— потреба у використанні даного майна може бути тривалою або постійною, але його придбання у власність неможливе або економічно недоцільне.
Правове регулювання орендних операцій здійснюється законодавством України. Але в деяких законодавчих документах поняття оренди збігається з поняттям лізинг (наприклад, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Слово «лізинг» є транскрипцією відповідного англійського терміну «lease», що в перекладі означає «оренда». У світовій практиці термін «лізинг» використовується для відо-браження різного роду угод, які основані на оренді майна довготривалого користу-вання.
Між орендою і всіма видами лізингу існують суттєві розбіжності:
а) оренда — двостороння угода між орендодавцем і орендарем, а лізинг — щонай-
менше тристороння, де, крім лізингодавця й лізингоодержувача, фігурує продавець
лізингового майна. Лізингова угода оформляється, як правило, двома договорами:
купівлі-продажу — між продавцем і лізингодавцем і власне лізингу — між лізинго-
давцем і лізингоодержувачем;
б) діяльність лізингодавця принципово відрізняється від діяльності орендодав-
ця. Якщо орендодавець здає в оренду своє майно, то лізингодавець передає у лізинг
майно, яке він спеціально придбав, як правило, за прямою вказівкою майбутнього
лізингоодержувача. Сутність діяльності лізингодавця полягає у фінансуванні тимча-
сового користування лізингоодержувачем майном шляхом надання йому майнового
кредиту;
в) роль лізингоодержувача більш активна, ніж роль орендаря. При першій пе-
редачі майна у лізинг лізингоодержувач сам знаходить виробника (власника) лі-
зингового майна і вибирає конкретний вид цього майна. На відміну від орендаря,
лізингоодержувач наділяється правами й обов’язками, що властиві покупцеві. Хоча
формально покупцем є лізингодавець, майно передається продавцем безпосередньо
лізингоодержувачу. При цьому останній здійснює всі процедури, пов’язані з при-
йняттям майна;
г) у випадку оренди орендодавець несе відповідальність перед орендарем за вста-
новлені недоліки об’єкта оренди, а в операціях лізингу лізингодавець відповідає за
такі недоліки тільки тоді, коли він сам вибирав продавця (постачальника) об’єкта
лізингу або втручався у вибір лізингоодержувачем постачальника майна, виду майна,
його характеристик тощо.
Відображення в обліку та розкриття у фінансовій звітності операцій з оренди не-оборотних активів регулюється П(С)БО 14 «Оренда», яке діє з 01.10.2000 року. Структуру П(С)БО 14 наведено в табл. 3.1.
Розділ 3. Облік орендних операцій
Таблиця 3.1
Основні розділи і характеристика П(С)БО 14 «Оренда»
Загальні положення пп. 1–4 Визначається сфера дії Положення та терміни, що в ньому використовуються
Облік оренди в орендаря пп. 5–9 Наводиться порядок ведення бухгалтерського обліку фінансової та операційної оренди в орен-даря, оцінки фінансових інвестицій при прид-банні
Облік оренди в орендодавця пп. 10–18 Описується порядок ведення бухгалтерського обліку фінансової та операційної оренди в орен-додавця
Продаж активу з укладанням угоди про його одержання продавцем в оренду пп. 19–20 Наводиться порядок продажу активу з укладан-ням угоди про його одержання продавцем в орен-ду
Розкриття інформації про оренду у Примітках до фінан-сової звітності пп. 21–24 Наводиться перелік обов’язкових питань, які необхідно розкрити в Примітках до фінансової звітності
Додатки пп. 24–25 Наводиться приклад розрахунку фінансових до-ходів та фінансових витрат у складі орендних платежів.
Цей стандарт застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи не-залежно від форм власності (крім бюджетних установ). Норми цього стандарту не поширюються на:
— орендні угоди, пов’язані з розвідкою та використанням природних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);
— угоди щодо використання авторських і суміжних прав;
— угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів.
Згідно з П(С)БО 14 «Оренда», під орендою розуміють угоду, за якою орендода-вець передає орендарю право користування активом протягом погодженого строку за платіж (або ряд платежів).
Об’єктами оренди є необоротні активи, до складу яких входять, зокрема, основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні матеріальні активи.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69
Схожі підручники
- Методичні вказівки до виконання практичного заняття на тему «Штучний базис. М-базис.»
- Економічна і соціальна географія
- Історія педагогіки (частина 3)
- Курс Банківська Система
- Стан НПС та основні напрями природоохоронної політики Фінляндії управлінські, організаційні, економічні та юридичні аспекти
- Маркетинг тести
