Главная->Історія економіки та економічної думки->Содержание->53. Охарактеризуйте розвиток міст та мануфактурного виробництва на Україні в XVI - XVIII ст?

53. Охарактеризуйте розвиток міст та мануфактурного виробництва на Україні в XVI - XVIII ст?

Мануфактура (лат. manufaktura від лат. manus - рука і лат. faktura - виготовлення) – форма промислового виробництва в містах Західної, Південної та Центральної Європи ще з ремісничою технікою і ручною працею найманих працівників, але вже з розподілом праці в XV-XVIII століттях. Види мануфактур в залежності від способу організації виробництва: децентралізо­вані (розосереджені) тамануфактури (поступово витіснили децентралізовані). В українських містах перші мануфактури з найманою працею були засновані пізніше ніж в Західній Європі, а саме – на межі ХVІ-ХVІІ ст. (слід зазначити, що половина тогочасного населення України проживала в містах). В Московському царстві (Російсь­кій імперії з 1721 року) перші мануфактури з працівниками-кріпаками були засновані в кінці ХVІІ ст., розташовувались в сільській місцевості та існували протягом XVІІІ-ХІХ століть. Укранїські мануфактури існували спочатку як децентралізовані, а потім і  централізовані (останні переважали починаючи з XVІІІ ст.). Передумови утворення мануфактури: зростання ремесла, товарного виробництва; поява майстерень з наймані працівники; накопичення грошових багатств в результаті первинного накопичення капіталу. Форми мануфактури:Розсіяна мануфактура (підприємець скуповував і продавав продукт самостійних ремісників, постачав їх сировиною знаряддями виробництва. Дрібний виробник фактично знаходився на положенні найманого працівника, що отримував заробітну плату, але продовжував трудіться в своїй домашній майстерні); Змішана мануфактура (поєднувала виконання окремих операцій в централізованої майстерні з роботою вдома. Подібна мануфактура виникала, як правило, на базі домашнього кустарного промислу); Централізована мануфактура (об'єднувала наємних робочих в одній майстерні. Мануфактура вела до спеціалізації працівників і розділенню праці між ними, що підвищувало його продуктивність).

З піднесенням мануфактурного виробництва відбувалося й зростання міст як великих адміністративних і культурних осередків. Виробничу сферу доповнювало значне число вотчинних мануфактур, на яких панщину відробляли панські селяни. Вони переробляли сільськогосподарську сировину, вироблену в самому помісті (фільварку).     Слід зазначити, що за своєю економічною природою та характером праці, що застосувавалась, українські мануфактури Лівобережжя у XVIII ст. були кріпосними, змішаними або капіталістичними. На казенних мануфактурах застосовували працю державних або посесійних селян, на вотчинних — кріпосних селян. У другій половині XVIII ст. купецькі, а також селянські мануфактури почали широко залучати найману працю.

Поява і зростання великих мануфактур, зокрема винокурень і текстильних закладів, залучення з метою їх розвитку значних коштів свідчило про формування нового типу підприємств, капіталістичних за своїм характером.

Зрушення, які сталися в мануфактурному виробництві, зумовили й відповідні зміни в соціальній структурі українського народу. Це безпосередньо виявилося у збільшенні кількості ремісників і купців у містах і містечках. У XVIII ст. в Україні значного розвитку набула централізована мануфактура. Тільки в текстильній галузі в другій половині XVIII ст. працювало майже 40 таких мануфактур. Вони були казенними, посесійними, вотчинними та купецькими.

 

 

12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75

Схожі підручники

• шпоры ОТВ
• Белая книга (частина 6) (онлайн)
• Стан НПС та основні напрями природоохоронної політики Фінляндії управлінські, організаційні, економічні та юридичні аспекти
• Загальні питання з курсу «Теорія ймовірності та Математичної статистики»№1
• Методичка з Філософії (частина 2)
• Розміщення продуктивних сил