Світовий ринок послуг онлайн (частина 1)
5.1. Поняття ринку інформаційних послуг
Сучасний етап розвитку економіки обумовив зростання потреб в інформації, тому що остання все більше відіграє роль виробничого фактора та стратегічного ресурсу, і розвиток но-вих форм інформаційного обслуговування.
Інформація — це дані, адаптовані для конкретних лю-дей, цілей, проблем та ситуацій.
Вся сукупність інформації може бути поділена на 3 види:
■ інформація, яка правильно відображає дійсність і є не-обхідною для прийняття конкретного рішення;
■ інформація, яка неправильно відображає дійсність (не-точна, неповна або вигадана);
■ інформація, в якій немає необхідності в даній ситуації, тобто яка або не має відношення до справи, або є над-лишковою.
Виділяється 7 основних характеристик якісної інформації:
1. Невигаданість;
2. Точність;
3. Повнота;
4. Ясність;
5. Відсутність надлишкових даних;
6. Вірність припущень;
7. Правильність узагальнень.
Інформація може приймати різноманітні форми, в залеж-ності від глибини співставлення даних. Так, метаінформація — це інформація про інформації, отримана в результаті співставлення інформацій.
Документована інформація, яка підготовлена відповідно до потреб користувачів і призначена (або застосовується) для їх задоволення, є інформаційним продуктом.
Інформаційна послуга — діяльність щодо забезпечен-ня споживачів інформаційними продуктами.
Ринок інформаційних послуг — сукупність еко-номічних, правових і організаційних відносин по продажу і купівлі інформаційних продуктів та послуг (ІПП), які складаються між їхніми постачальниками і споживачами.
В інформаційний ринок входять ділова, правова, еко-логічна, медична й інша інформація, інформація для фахівців і масова споживча інформація. Світовий ринок інформаційних послуг підкоряється загальним законам конкурентної бороть-би між сотнями тисяч взаємодіючих на цьому ринку суб’єктів. Ринок інформаційних послуг зазвичай поділяється на:
■ глобальний (загальнопланетарний);
■ міжнародний (охоплює групи країн);
■ національний (телебачення, радіомовлення й інші засо-би масової інформації);
■ регіональний (теле- і радіопередачі у визначеному регіоні);
■ локальний (місцеве радіомовлення, місцеві газети і журнали);
■ крапковий (інформаційні мережі в навчальних закла-дах, наукових установах, бібліотеках, музеях і т.п.).
Приблизно 3/4 сучасного світового ринку інформаційних послуг припадає на операції п’яти економічно найбільш розви-нених країн. При цьому частка США на світовому ринку інформаційних послуг складає понад 50%, що значно більше частки цієї країни, наприклад, у світовій торгівлі (12%). На другому місці знаходиться Японія, обсяг операцій купівлі-продажу інформаційних послуг у якій наближається до 10% світового ринку. Третє місце займає Великобританія. В усіх перерахованих країнах основу ринку складають власне інфор-маційні послуги.
Глава 5. Міжнародний ринок інформаційних послуг
Ринок інформаційних послуг характеризується, з одного боку, попитом громадськості, господарських підприємств і державних установ, а з іншого боку, пропозицією послуг дер-жавних установ, підприємств із змішаним капіталом та при-ватних). Діяльність приватних інформаційних фірм регу-люється попитом і ефективністю пропозиції. Порівняно з ним розвиток і надання інформаційних послуг, включаючи дослідження, розробки і консультування, які фінансуються державою, відбувається за межами пропозиції і попиту, керо-ваних інформаційним ринком. Інформаційні служби держав-них установ намагаються орієнтуватися на існуючий попит, який не представляє інтересу для приватних інформаційних підприємств і тому не веде до пропозиції ними ІПП. На думку американських аналітиків, які досліджували державний і змішаний сектори, перший не є конкурентоспроможним в си-лу централізованого управління, відсутності розвинутої систе-ми зв’язку з споживачами й ін.
Змішаний сектор надає користувачам широкий спектр ІПП і гнучко реагує на зміни попиту. Основні споживачі інформації відрізняються завданнями, які вирішуються з ви-користанням інформаційних послуг. Підприємства вдаються до цих послуг головним чином з метою оптимізації уп-равлінської діяльності, розробки торгово-економічної стра-тегії і довгострокових програм розвитку виробництва.
Об’єктивний ріст інформаційних потреб пов’язаний із за-гальним підвищенням складності управління і з необхідністю обгрунтовано аргументувати запропоновані заходи, користу-ючись інформацією прогнозного характеру.
Споживачами більшості видів інформаційних послуг мо-жуть бути як безпосередні споживачі, так і спеціалізовані інформаційні органи, для яких ці послуги виступають предме-том праці і напівфабрикатом при підготовці власних інфор-маційних послуг.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41