Главная->Екологія->Содержание->Розділ 2. Шляхи вирішення екологічних проблем.

Стан НПС та основні напрями природоохоронної політики Чехії управлінські, організаційні, економічні та юридичні аспекти

Розділ 2. Шляхи вирішення екологічних проблем.

Розкол соціалістичного табору і поділ Чехословаччини стали передумовою для порятунку екології. Прагнення Чехії до Євросоюзу вимагало від країни відповідності загальноприйнятим новим екологічним стандартам, які при цьому навіть не повністю були застосовані в промисловості та інфраструктурі держав-учасниць. Чехія однією з перших ввела в обіг екологічні види палива і повністю заборонила використання високотоксичного бурого вугілля для виробництва електроенергії. Також, Чехія стала одним з лідерів по кількості переробних і утилізуючи підприємств.

При високій щільності населення (120 чоловік на 1км2), високій урбанізації та розвинутому індустріально-промисловому потенціалі техногенний прес на навколишнє середовище значний. Тому турбота про його збереження - пріоритетне завдання національної екологічної стратегії.

Понад третину території Чеської Республіки займають ліси, які під впливом монокультурного господарства сильно змінені. За останні десятиріччя на їхній санітарний стан стали від'ємно впливати промислові ексгаляції та кислі дощі, що утворюються не тільки на території республіки, але й приносяться ззовні. У країні розроблена національна "Екопрограма", якою передбачено здійснити ефективний контроль за станом навколишнього середовища, в тому числі і за станом лісів.

Природоохоронні традиції в республіці беруть початок ще з середньовіччя. Відомо, наприклад, що А. Шварценберг в 1721 р. видав указ про охорону ведмедів у Шумавах. У південній і західній Чехії були організовані найстаріші в Європі лісові резервати - в 1838 р. Жофінський, а в 1858 р. - Боубінський. Цей резерват, площа якого 666 га, становить особливий інтерес для лісоводів як унікальний еталон для вивчення зміни структури хвойно-широколистяних пралісів за останні сторіччя.

Після першої світової війни у країні активізується природоохоронна діяльність. У 20-х роках професор Й. С. Прохазка (Prochazka, 1926, 1927) публікує двотомну монографію "Охорона природи і природних пам'яток", в якій досить грунтовно викладені наукові положення територіальної охорони природи. За період з 1918 по 1938 pp. на території республіки було взято під охорону понад 100 цінних природних об'єктів, багато з яких розташовано у Карпатах.

Нові можливості для розвитку заповідної справи з'явилися в республіці після другої світової війни. Офіційно затверджується нова категорія заповідних територій "Охоронна ландшафтна область". Перша така область "Чеський рай" була організована в 1955 р. на площі 12 тис. га. Мережа охоронних територій поступово розширювалась.

В 1956 р. в Чехії приймаються закони про державну охорону природи, які стали юридичною основою реалізації широкої програми природоохоронних дій. У 1958 р. були затверджені спеціальні положення про охорону рідкісних видів рослин, а в 1965 р. - про охорону рідкісних тварин.

Концепція охорони природи у республіці поступово удосконалювалась як в екологічному, так і в соціально-економічному плані. В 1984 р. урядом Чехії були прийняті спеціальні постанови про охорону життєвого середовища, яке в ряді районів з розвинутою промисловістю стало критичним.

Географічне положення республіки сприяло розвитку в польодовиковий період багатої флори і фауни. Сучасна флора включає близько 3500 видів судинних рослин. З них у Чехії 100 таксонів (видів, родів) підлягають повній охороні, у 8-ми таксонів охороняються лише підземні вегетативні органи.

У країні опрацьована оцінка біологічних видів, що охороняються, яка має юридичну силу. В Чехії штрафи становлять від 30 до 2700 крон за знищену рослину та від 100 до 50 000 крон за особину тварини.

У результаті зростаючого техногенного пресинга в останні десятиріччя відбувається посилений процес збіднення флори. Ботаніки встановили, що в Чехії зникло 2 % видів судинних рослин, созологічний статус 2 % видів невідомий, 14 % видів знаходиться у критично загрозливому стані, 13 % - у сильно загрозливому, 13 % - у загрозливому стані, 17 % видів потребують дальшого дослідження.

Ще більш критичний стан з охороною хребетних тварин. У Чехії загинуло 18 видів, під загрозою - 44, екологічно вразливих видів - 53, рідкісних - 41, відсутня інформація - 19, невизначених щодо охоронного статусу - 76 видів. Всього в Чехії у червоний список включено 174 види тварин (18 видів безхребетних, 156 видів хребетних, а також 133 види птахів). У Словаччині у цей список включено 203 види тварин (35 видів безхребетних, 168 видів хребетних, а також 94 види птахів).

Найбільш надійну охорону зникаючим видам забезпечує державний природно-заповідний фонд, який включає 8 категорій охоронних територій і об'єктів: національні парки (Narodni parky) (4 площею 394 600 га, в тому числі 222 000 га захисна зона); охоронні ландшафтні області (Chráněné krajinné oblasti) (34 площею 1 868 800 га, в тому числі 242 200 га захисна зона); державні природні резервати (Statni prirodni rezervace) (821 площею 117 187 га); охоронні місцезнаходження (Chráněné nalezište) (112 площею 1307 га); учбово-дослідні ділянки (Chraněné studijni plochy) (17 площею 1505 га); парки і ботанічні сади (Chraněné parky a zahrady) (511 площею 6237 га); охоронні природні утворення (Chraněné přirodni vytvory) (43 площею 492 га).

Загальна площа усіх заповідних об'єктів різних категорій становить у Чеській республіці 10 877 км2 (13,79 % її території).

Успішне вирішення охорони природи значною мірою залежить від екологічної підготовки спеціалістів та природоохоронної освіти. Уряд Чехії прийняв в 1976-78 pp. ряд постанов по екологічному і природоохоронному навчанню. Зараз на природничих факультетах вузів читаються курси "Охорона природного середовища", заняття по охороні природи ведуться у школах усіх типів.

В республіці видаються періодичні журнали "Pamatky a Přiroda", "Pamiatky os Přiroda", "Ochrana Přirody" та інші, в яких публікуються результати наукових і практичних робіт у галузі охорони природи і раціонального природокористування. Татранський і Крконошський національні парки регулярно видають наукові праці.

З метою природоохоронного виховання молоді щороку влітку на базі охоронних ландшафтних областей організуються молодіжні природоохоронні табори з участю зарубіжних гостей.

Організаційна структура охорони навколишнього середовища у Чеській республіці включає адміністративні відомства, науково-дослідні установи та добровільні громадські організації.

Галузеві науково-дослідні установи - Державний Інститут охорони пам'яток і природи в Празі та Центр розвитку охорони природи в Братіславі.

Питаннями охорони природи на громадських засадах займаються добровільні організації - Чеський союз охорони природи, створений в 1979 році.

В Чеській республіці в січні 1990 р. створене Міністерство життєвого середовища, завдання якого полягає в розробці на підставі аналізу сучасного стану середовища законодавчої, екологічної і економічної стратегії його охорони й оптимізації. При Міністерстві є три сектори. У першому з них є такі відділи: законодавчий і юридичний, екологічної політики, відділи зв'язків з громадськістю та закордонних відносин. До другого сектору належать відділи: охорони природи (вирішує питання заповідної справи та охорони генофонду), водного господарства, охорони повітря, територіального розвитку, використання відходів, відділ інформації; планується створити ще відділ контролю за охороною сільськогосподарських угідь та лісів. У третьому секторі є такі відділи: державного управління, економіки, фонду життєвого середовища, інвестиційної політики та господарського управління.

Міністерство готує нові закони про охорону повітряного басейну, державну охорону природи шляхом заповідання, про промислові відходи та загальний закон про життєве середовище. При міністерстві створено відомчий Чеський інститут охорони природи.

У 1986 р. в ЧР була проведена європейська конференція ЮНЕСКО по плану дій і моніторингу у біосферних заповідниках. У рамках РЕВ чеські та словацькі вчені беруть активну участь у координації екологічних досліджень, у тому числі і в карпатському регіоні.

У 2005 році в Чехії був прийнятий закон про підтримку отримання електроенергії з альтернативних джерел, що поклало початок справжнього буму з установки сонячних батарей і вітряків. Завдяки стимулюванню сектора сонячної енергетики - а в Чехії для цього були створені одні з найбільш комфортних умов на території ЄС, з січня 2009-го по березень 2011-го сумарна встановлена потужність сонячних батарей зросла більш ніж у 28 разів. 16 грудня 2011 прийнятий закон про утилізацію вуглекислого газу. Країна колишнього соцтабору демонструє прихильність європейським «зеленому» мисленню.

В Чехії схема зелених інвестицій (Green Savings Programme) була презентована в квітні 2009 року. Чехія планувала продати близько 100 мільйонів одиниць встановленої кількості (загальний розрахунковий надлишок квот для Чехії за період 2008-20012 років становить близько 150 мільйонів тонн) і залучити при цьому 25 мільярдів крон (близько 1 мільярда Євро). Перший контракт було підписано 30 березня 2009 року.

Схема зелених інвестицій в Чехії фінансує проекти із використання відновлюваних джерел енергії для виробництва теплової енергії, а також проекти із енергозбереження в будівлях (часткова або повна теплоізоляція) та проекти будівництва пасивних будинків. Фінансування в рамках схеми зелених інвестиції можуть отримувати окремі громадяни, співвласники багатоквартирних будинків, житлові кооперативи, міста та муніципалітети, а також приватні компанії. Адміністратором програми фінансування є Державний екологічний фонд Чехії у співпраці із 5 банками, обраними в результаті тендеру. На адміністрування програми та поширення інформації про неї передбачалося використати не більше 5% залучених коштів, а також відсотки від тимчасового розміщення коштів на банківських депозитах.

За рахунок продажу квот на викиди парникових газів станом на кінець 2011 року Чехії вдалося залучити 20,36 мільярдів крон (близько 815 мільйонів Євро). В рамках схеми зелених інвестицій було одержано близько 78 тисяч заявок на фінансування. Станом на кінець 2011 року було профінансовано понад 50 тисяч проектів на суму 10,6 мільярдів крон (424 мільйони Євро). Понад 80% всіх видатків було здійснено протягом 2011 року. Таким чином Чехія більш, ніж на 80% виконала свій план із залучення екологічних інвестицій та вже направила на фінансування екологічних проектів більше половини залучених коштів.

Таким чином, Чехія залучила на дві третини більше коштів, ніж Україна, а використала станом на кінець 2011 року в 25 разів більше коштів. І хоча схема зелених інвестицій в Чехії мала певні недоліки (недосконалість процедур моніторингу та звітності за виконання програми, порушення при проведенні тендерів, недосконалість системи обліку досягнутих скорочень викидів), Чехія створила досить прозору та ефективну систему використання екологічних коштів та успішно залучала додаткові інвестиції в 2009-2011 роках.

Також, вчені з Університету Томаша Баті, який знаходиться у чеському Зліні, перетворили високотоксичні шкіряні відходи на біодизельне пальне.

Винахід чеських вчених, який дає можливість перетворити високотоксичні в утилізації відходи шкіряно-галантерейній промисловості у екологічне дешеве паливо, може суттєво знизити екологічне навантаження на природу.

А Недалеко від Праги (80 км) розташоване невелике поселення Кнежице, що стало прикладом успішного впровадження сучасних, екологічно чистих технологій виробництва теплової та електричної енергії. Як енергетичний ресурс, тут використовуються відходи. Це дало можливість вирішити комунальні, екологічні і навіть соціальні проблеми мешканців.

В якості підсумків слід зазначити, що порятунок екології неможливий без прямого втручання великих державних і міжнародних інститутів, так як зелені технології і вирішення певного ряду проблем вимагають від підприємств значних витрат власних коштів на впровадження.

1 2 3 4 5 6

Категорії

Стан НПС та основні напрями природоохоронної політики Чехії управлінські, організаційні, економічні та юридичні аспекти

Схожі підручники