Главная->Інвестування->Содержание->1. Сутність та структура реальних інвестицій

РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

1. Сутність та структура реальних інвестицій

В теперішніх умовах фінансово-економічної кризи та ринкової економіки, мабуть однією з найважливіших проблем, що стоять перед будь-яким підприємством, є проблема залучення ресурсів під фінансування нових або підтримку вже наявних у неї інвестиційних проектів або, іншими словами, залучення реальних інвестицій для відтворення своїх основних фондів. Ця проблема особливо актуальна в наш час в умовах надмірної зношеності основних виробничих фондів у багатьох галузях вітчизняної економіки (рівень зносу основних фондів в економіці – таблиця 4.1).

На відміну від фінансових інвестицій, реальні інвестиції повністю спрямовуються на збільшення виробничого капіталу.

Реальні інвестиції ― кошти, що спрямовуються на збільшення реального капіталу і на приріст товарно-виробничих запасів, а також у нематеріальні активи.

Розрізняють такі види реальних інвестицій:

1. Інвестиції оновлення — здійснюються за рахунок коштів фонду відшкодування підприємства.

2.Інвестиції розширення (чисті інвестиції) — здійснюються за рахунок частини національного доходу або за рахунок фонду чистого нагромадження.

3. Валові інвестиції— інвестиції оновлення і розширення разом.

Реальні інвестиції можуть мати вигляд нетто-інвестицій, або початкових інвестицій, які здійснюються на основі проекту або при купівлі підприємства (фірми), та реінвестицій (знову вивільнені інвестиційні ресурси, які використовуються на придбання нових засобів виробництва). Нетто-інвестиції разом із реінвестиціями утворюють брутто-інвестиції.

Поділяють реальні інвестиції і на: інвестиції у "зовнішні умови" - найбільш вигідне вкладання вільних коштів в сторонні виробничі та інші структури; та інвестиції у власну діяльність - вкладання капіталу у підвищення конкурентного статусу підприємства як за рахунок внутрішніх, так і за рахунок зовнішніх джерел фінансування. Оскільки останній тип визначається як зовнішніми, так і внутрішніми факторами, то інвестиційна діяльність підприємства повинна бути направлена з одного боку, на посилення позитивного впливу зовнішніх умов на діяльність підприємств, з іншого - на вдосконалення виробничого потенціалу власного підприємства. Інвестиції у "зовнішні умови" здійснюються, зазвичай, у вигляді участі на паях підприємства в спільних проектах.

Інвестиції внутрішнього характеру мають за мету розвиток стратегічного потенціалу за рахунок приросту тих чи інших ресурсів (технічних, технологічних, інтелектуальних тощо) та утворення необхідних товарно-матеріальних запасів.

Значну частину реальних інвестицій становлять капітальні інвестиції.

Таблиця 4.1

Наявність і стан основних засобів за 2012 рік

	У фактичних цінах на кінець року, млн. грн.	Ступінь зносу у %
первісна (переоцінена) вартість	залишкова вартість
Усього¹	9148017	2135987	76,7
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	137640	90018	34,6
сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги	134258	88368	34,2
лісове господарство та пов’язані з ним послуги	3382	1650	51,2
Рибальство, рибництво	1020	452	55,7
Промисловість	1603646	685030	57,3
добувна	231128	106154	54,1
переробна	677880	289830	57,2
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	694638	289046	58,4
Будівництво	75504	33884	55,1
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	138139	80052	42,0
Діяльність готелів та ресторанів	28988	19302	33,4
Діяльність транспорту та зв’язку	5634650	223719	96,0
Фінансова діяльність	39711	21615	45,6
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	887738	510763	42,5
Державне управління	4657	2261	51,4
Освіта	3141	1770	43,6
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	13431	7739	42,4
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	56780	30283	46,7

¹ Включаючи вартість земельних ділянок, інвестиційної нерухомості, тварин (які використовуються в іншій, ніж сільськогосподарська діяльність) та вартість основних засобів бюджетних установ (головних розпорядників бюджетних коштів), що не розподіляються за видами економічної діяльності. Не включено вартість основних засобів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Для характеристики реальних інвестицій на макрорівні в міжнародній практиці використовуються такі показники:

—обсяг інвестицій, тобто вартісний вимір вкладеного капіталу;

—норма інвестицій — відношення обсягу інвестицій до валового національного продукту або валового внутрішнього продукту;

—коефіцієнт приросту капіталомісткості — характеризує ефективність інвестицій та ефективність нагромадження. Визначається як відношення валових інвестицій в основний капітал до приросту валового національного продукту або (валового внутрішнього продукту) за той самий період;

— обсяг накопичення — вартісний вираз використаної частини національного доходу на розширене відтворення. Являє собою приріст основного капіталу, матеріально-виробничих запасів, невиробничого капіталу і, відповідно, збільшення обсягів виробництва продукції та послуг.

У країнах з розвиненою ринковою економікою ці показники неоднакові, їх рівень коливається залежно від рівня розвитку країни та стану її економіки.

Основну частину реальних інвестицій у країнах з ринковою економікою складають приватні інвестиції (60 – 70%).Такі інвестиції спрямовані в основному в прибуткові галузі, а держава інвестує збиткові галузі.

Співвідношення між обсягом реальних і фінансових інвестицій пов’язане, насамперед, з інвестиційною стратегією підприємства. Перевагу реальним інвестиціям віддають підприємства-виробники, що дозволяє їм освоювати нові види продукції, виходити на нові ринки, а фінансові інвестиції, як правило, пов’язані з інвестуванням у короткострокові фінансові активи або з метою встановлення контролю за діяльністю інших підприємств.

В економічній теорії загальний період усіх стадій життєвого циклу підприємства визначається періодом 20 -25 років, після чого воно або відроджується або припиняє своє існування. Виділяють 6 стадій життєвого циклу підприємства: „народження”, „дитинство”, „юність”, „рання зрілість”, „кінцева зрілість”, „старіння”. Переважно на перших трьох стадіях інвестиції мають форму реальних, а на більш пізніх – фінансових. Чим більше підприємство, тим більшу частку фінансових інвестицій воно має.

Реальні інвестиції завжди вважались надійним розміщенням капіталу і захистом від інфляції, тому що:

· ціни на реальні об’єкти зростають більш швидкими темпами, ніж знецінюється національна валюта;

· реальні інвестиції дають більш вигідну віддачу капіталу, ніж вкладення у фінансові активи;

· реальні інвестиції – найбільш значний показник фінансового стану будь-якої компанії.

Основними результатами реальних інвестицій є:

· ефективне розміщення продуктивних сил, що забезпечує гармонійний розвиток галузей народного господарства;

· прискорення темпів НТП та розвиток базових галузей народного господарства;

· реалізація соціальних програм.

Реальні інвестиції включають вкладення в матеріальні активи та нематеріальні активи.

Структура реальних інвестицій

матеріальні активи нематеріальні активи

нове будівництво інновації

модернізація індустрія знань

реконструкція інтелектуальні інвестиції

розширення

підтримка діючих потужностей

приріст товарно-виробничих запасів

Реальні інвестиції реалізуються у формі матеріальних активів у таких процесах:

· Оновлення – заміна або доповнення існуючого обладнання окремими новими їх видами без зміни загальної схеми технологічного процесу (амортизаційні відрахування);

· Підтримка діючого виробництва – забезпечує безперервний виробничий процес;

· Модернізація – удосконалення і приведення активної частини основного виробничого капіталу у відповідність до сучасного рівня здійснення технологічних процесів; Витрати пов'язані з удосконаленням і приведенням активної частини виробничих основних засобів до стану, відповідне сучасному рівню здійснення технологічних процесів, шляхом конструктивних змін основного парку машин, механізмів та обладнання, що використовуються підприємством в процесі виробничої діяльності%

· Реконструкція – удосконалення виробництва і підвищення його техніко-економічного рівня на основі досягнень НТП з метою збільшення виробничих потужностей, підвищення якості продукції тощо. Здійснюється за комплексним проектом реконструкції підприємства в цілому. В результаті реконструкції досягаються збільшення обсягу виробництва на базі нової, більш сучасної технології, розширення асортименту або підвищення якості продукції, поліпшення її конкурентоспроможності на ринку. Реконструкція може здійснюватися і з метою зміни профілю підприємства і організації виробництва нової продукції на наявних виробничих площах;

· Розширення – будівництво додаткових виробничих комплексів і виробництв на підприємстві, збільшення діючих виробництв і господарств;

· Технічне переозброєння являє собою комплекс заходів щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки і технології, механізації та автоматизації виробничих процесів;

· Приріст товарно-матеріальних запасів – розширення обсягу оборотних активів підприємства; Інвестування приросту запасу товарно-матеріальних цінностей являє собою вкладення підприємства в розширення обсягу використовуваних оборотних виробничих активів (фондів), що забезпечують тим самим необхідну збалансованість у використанні необоротних і оборотних активів в результаті здійснення інвестиційної діяльності. Необхідність цієї форми інвестування пов'язана з тим, що будь-яке розширення виробничого потенціалу, що забезпечується розглянутими формами реального інвестування, визначає можливість випуску додаткового обсягу продукції. Однак ця можливість може бути реалізована тільки при відповідному збільшенні обсягу використання окремих видів товарно-матеріальних запасів (матеріальних оборотних активів) організації.

· Перепрофілювання – повна зміна виробничого процесу і технології для випуску нової продукції;

· Санація – оздоровлення фінансового стану підприємства через систему фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційних заходів для попередження його банкрутства чи підвищення конкурентоспроможності;

· Ліквідація – припинення господарської діяльності підприємства після продажу всіх його активів, погашення фінансових зобов’язань і розподілу залишку коштів між засновниками (акціонерами);

· Нове будівництво – будівництво підприємства, будівлі, споруди на нових земельних ділянках за первісним проектом, затвердженим у встановленому порядку. До нового будівництва відносяться витрати зі спорудження об'єктів на нових майданчиках. До нового будівництва підприємство вдається при кардинальному збільшенні обсягів своєї операційної діяльності в майбутньому періоді, її галузевої, товарної, регіональної диверсифікації. Роботи з будівництва об'єктів, споруд виконуються або безпосередньо силами господарських організацій, що здійснюють капітальні вкладення (господарський спосіб будівництва), або спеціальними будівельними та монтажними організаціями за договорами із замовниками (підрядний спосіб будівництва).

Структура нематеріальних активів у реальних інвестиціях включає:

· інновації;

· інтелектуальні інвестиції;

· індустрію знань.

Співвідношення витрат (вкладень) за наведеними напрямками називають відтворювальної структурою реальних (прямих) інвестицій.

Реальні інвестиції повинні стати на сучасному етапі розвитку України основою інвестиційних процесів. Це пов’язане з нерозвиненістю ринку цінних паперів України.

1 2 3 4 5 6 7 8

Категорії

РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

Схожі підручники