Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 Методичні рекомендації до семінару: - Методичні рекомендації з курсу Релігієзнавство - Studbook
ГоловнаЗворотній зв'язок

Категорії

загрузка...
Главная->Релігієзнавство ->Содержание->Методичні рекомендації до семінару:

Методичні рекомендації з курсу Релігієзнавство

Методичні рекомендації до семінару:

1. Підготовка до першого питання потребує осмислення суті двох релігійно-філософських систем – конфуціанства та даосизму. Погляди Конфуція мали соціальне спрямування. Основними положеннями, які згодом створили підвалини віровчення та релігійної практики цієї доктрини, стали культи Неба, пращурів та ідеальної людини, а також культ церемоній, як закону суспільного буття, побудованого за веліннями Неба. Небо у конфуціанстві є найвищою силою, запорукою справедливості на землі, гарантом порядку в суспільстві. Небо – це доля, рок, Дао. Право керувати країною надається лише доброму і турботливому володарю – справжньому Сину Неба.

Особливого розвитку     набув старовинний китайський культ предків. Синівське вшанування батьків (культ сяо) − стало найвищою цінністю. Важливою, за Конфуцієм, є концепція «виправлених імен», яка обгрунтовує спроби привести всі речі у відповідність з їх попереднім значенням. Основою всіх відносин Конфуцій вважає Жень – гуманність. Гуманність та етикет були універсальними правилами життя в суспільстві. Вимога дотримання всіх конфуціанських правил і формальностей перетворила етику на релігію.

Основою філософії і релігії даосизму (засновник Лао Цзи) є вчення про Дао і де. Дао має два виміри − невидиме неосяжне Дао і присутнє Дао, що керує усіма процесами і явищами світу. Перше абсолютно трансцендентне, а друге є  першоджерелом, законом всього існуючого, що забезпечує порядок у Всесвіті і людському житті. Вища мета даосів – досягнення безсмертя, що спонукало до розробки численних вчень про шляхи і засоби його реалізації. Обов’язковим при цьому є упорядкування способу життя, творення добрих справ − їх має бути 300, а для вічного життя вимагалося 1200. Не допускалося жодного поганого вчинку, оскільки це автоматично ліквідовувало відлік добрих справ. Даоси намагалися знайти еліксир безсмертя, тому займалися алхімією, магічними обрядами. Вони також були добрими  астрологами. Внаслідок цього даосизм конкурував з конфуціанством. Ідеал суспільства і людини відмінний від конфуціанського. Мудрець, що наслідує Небо, є абсолютно бездіяльним. Даоси засуджували війни, оскільки шлях Дао є виключно  мирним.

2. Потрібно пам’ятати, що в основі віровчення індуїзму, як і у брахманізмі, залишається концепція перевтілення, яка отримала подальший розвиток: осмислювлась можливість   злиття людської душі Атмана з світовою – Брахмою. Сьогодні самостійний культ Брахми майже відсутній. Перевага віддається богам Вішну і Шиві внаслідок чого і виникло два основних напрями. У вішнуїзмі головним постає бог Вішну (за Рігведою – бог землеробства і скотарства). Це уособлення життєвої сили на землі. З усіх численних перевтіень Вішну найважлиішим є Крішна Верховна особа Господа. Сучасні послідовники вішнуїзму називаються        вайшнавами (відданими Крішні).

 Шива поєднує в собі протилежні риси: водночас він є носієм смерті та життя. Наголошується на культі родючості. Шива разом зі своєю дружиною Калі є носієм шакті – творчого початку, що забезпечує появу всього живого в природі.  Також здійснює функцію покарання за гріхи. Індуїзм – політеїстичний.

3. Необхідно зауважити, що питання «Іудаїзм як релігія Одкровення» є надзвичайно важливим у контексті осмислення поблеми виникнення та сутності християнства. Релігія іудаїзму – це релігія  Старого Завіту, який грунтується на Законі (Торі), даному Богом Яхве. Основу його становить Декалог, який іудеї через пророка Мойсея отримали на горі Синай.  Треба зазначити, що християнство грунтується на основних релігійних засадах іудаїзму та успадковує книги Старого Завіту, які,  в сукупності з Євангеліями та іншими книгами Нового Завіту, складають Святе Письмо хритиянства  -  Біблію.

 

42