Методичка з Філософії (частина 2)
Методичні вказівки до самостійної роботи:
1. Студент повинен пояснити, що існує декілька філософських позицій в тлумаченні суспільства. Релігійно-міфологічна модель розглядає суспільство як компонент божественно-космічного буття (античні філософи). Теологічна концепція визначає призначення суспільства в обмеженні гріховності людства, і тому воно є результатом Божественного промислу (Августин, Фома Аквінський). Згідно натуралізму розвиток суспільства визначається природними чинниками: географічними, кліматичними (Мєчніков), біологічними (соціальний дарвінізм), космічними (Л. Гумильов), расовими (Гобіно). Згідно ідеалізму сутність суспільства покладається або у реалізації засад світового Розуму (об’єктивний ідеалізм), або визначається духовно-ідеальною та вольовою активністю людини (суб’єктивний ідеалізм). Згідно діалектичному матеріалізму природа суспільних процесів має виробничо-економічний характер (Маркс). Зрештою студент повинен розуміти, що усі представлені підходи є редукціоністськими, адже усю багатоманітність суспільних процесів зводять лише до одного фактору. Протилежну позицію займає збалансований підхід, згідно якому, суспільство постає єдністю природного, суспільного, індивідуального. Природні процеси (біологічні, географічні, кліматичні) виступають основою для формування суспільства. Історичні процеси (культура в розвитку) обумовлюють загальний динамізм і культурну зумовленість розвитку суспільства. Наявність індивідуального аспекту свідчить про те, що суспільство складається з окремих осіб, які разом утворюють нову спільноту. Як висновок студент повинен пояснити зв’язок усіх названих компонентів.
2. Суспільство є лише там, де спільне співжиття людей виведене за межі суто природного способу існування, тому варто наголосити на принциповій відмінності природних та суспільних систем. На відміну від природних, суспільні системи включають не лише матеріальні, але й духовні процеси. Центральним елементом соціальної системи є людина, яка має свободу вибору, тобто діє вірогідно та варіативно, із цільовим, ціннісним та смисловим спрямуванням. В цілому соціальна система − це жива, складна і динамічна система, що саморозвивається. В той же час, природні, біологічні процеси є вихідними для суспільних, надають матеріал для розвитку суспільства.
Так само варто відрізняти природні та соціальні закони. Якщо природні закони діять об’єктивно і незалежно від людини, то соціальні закони − це такі стійкі, загальні та істотні зв’язки, які діють в соціумі. На відміну від природних, соціальні закони мають історичний характер. Класифікація законів суспільства здійснюється: за сферою дії − соціологічні закони (закони структури, закони функціонування, закони розвитку) та закони окремих сфер життя (економічні, політичні, соціальні); за тимчасовою ознакою − загальноісторичні (закони, що діють протягом усіх етапів розвитку суспільства) та специфічні (закони, що діють протягм одного етапу розвитку суспільства); за місцем у суспільному житті − основні (відіграють головну роль в житті суспільства) та неосновні (відіграють другорядну роль в житті суспільства).
3. У третьому питанні студент повинен пояснити, що основною структурною одиницею суспільств є соціальні групи – спільноти людей, які об’єднані навколо спільної діяльності, інтересів, цінностей, соціальної належності. Виділяють такі соціальні групи: малі (сім’я, сусіди), середні (жителі регіону, робітники підприємства), великі (страти, класи, нації, народності). Так, існують чисельні теорії класового поділу суспільства (класово-статусна модель М. Вебера, дихотомна модель К. Маркса, моделі Р. Дарендорфа, Гідденса, Е. Райта, Д. Девіса). Загалом в наш час в економічно розвинених країнах сформувалися такі класи: вищий клас, клас виробничих та невиробничих виробників, середній клас. Також для прикладу необхідно охарактеризувати націю. Вона формується завдяки єдності кількох чинників: географічного, антропологічно-етнічного, культурного, історичного, морально-психологічного. Також необхідно охарактеризувати теорію соціальної стратифікації та мобільності. Її представники стверджують, що в сучасному суспільстві існують не класи, а страти, між якими немає непримиренної боротьби. Страти (групи) виділяють на основі ознак: професія, величина прибутку, стиль і спосіб життя, рід занять, рівень культури та освіти, політичні вподобання. Перехід з однієї страти до іншої називають соціальною мобільністю (вертикальною та горизонтальною).
4. Представниками теорії постіндустрального суспільства є О. Тоффлер та Д. Белл. Вони виділяють три періоди в історії людства − аграрний, індустріальний та постіндусріальний. На думку Тоффлера для третього етапу (третьої Хвилі) розвитку суспільства характерні абсолютно нові цінності, стандарти та принципи в порівнянні з індустріальним періодом. Замість величезних монополій та корпорацій, які виступали ініціаторами стандартизації, максималізації та концентрацій капіталу, в новітню епоху буде панувати економіка самообслуговування. Поява нової наукової технології, реорганізація виробництва на основі впровадження досягнень науки й техніки породить новий тип виробництва − домашнє виробництво на новій електронній базі. Цьому типу виробництва відповідає нова етика в якій цінується робітник фахівець здатний креативно релізувати певний проект. При цьому повага до людини залежить не від її статків, а від практичної віддачі.
Так само на думку Белла аграрне суспільство має здобуваюче виробництво, індустріальне − виробляюче, а постіндустріальне − обробляючий та обслуговуючий тип економічних відносин. Для останнього характерні високий розвиток науки, обмін інформацією за допомогою телекомунікацій та комп’ютерів. В новому суспільстві на перший план виходять фахівці-технократи та великі науковці − виробники нового знання, носії нових цінностей а ідеалів, які прагнуть до управління суспільством. З економічно-виробничих відносин в суспільстві акцент зміщується в соціально-інформаційні, комунікативні. На шляху такого розвитку розмиваються межі соціальних систем капіталізму та соціалізму.
Питання для перевірки знань:
1. Охарактеризуйте сучасні підходи до розуміння суспільства.
2. Охарактеризуйте історичні формації за марксисткою класифікацією.
3. Лібералізм, націоналізм, соціал-демократія, фашизм, релігійний фундаменталізм, як типи суспільних ідеологій.
4. Підходи до структуризації суспільства: етнічний, поселенський, класово-стратовий, професійно-освітній та ін.
Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
1. Чи не нівелює суспільство індивідуальність?
2. Яка головна ознака нації, без якої нація ще просто народ?
3. Які чинники гальмують та можуть прискорити розвиток українського суспільства?
4. Українське суспільство – це нація чи етнос?
5. Який зміст понять «соціальний час» та «історичний час»?
6. В умовах НТР зростають можливості однієї людини щодо впливу на суспільство і оточуюче середовище (натиском однією людиною ядерної кнопки можна знищити весь світ). Чи залишається вірним в цих умовах положення про вирішальну роль народних мас в історичному процесі?
7. Якщо суспільство розвивається на основі об'єктивних законів, то люди є не творцями своєї історії, а пасивними інструментами об'єктивної необхідності. Чи можна погодитись з таким твердженням?
8. Проаналізуйте соціальну структуру сучасного українського суспільства. Які основні страти, класи, соціальні групи Ви знаєте?
9. Який критерій покладений в основу марксистської типології суспільства як суспільно-економічних формацій? Проаналізуйте можливі відповіді.
10. Що, на вашу думку, рухає суспільний прогрес? Чи може війна рухати суспільство?
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80