ГоловнаЗворотній зв'язок

Категорії

Главная->Інвестування->Содержание->25. Інвестиційна стратегія (стисло)

Курс Інвестування (стисло)

25. Інвестиційна стратегія (стисло)

 Інвестиц. стратегія передує попередній розробці інвестиц. проекту. Поняття “інвестиц. стратегія” тлумачиться як форм-ня системи довгострокових цілей інвест. дія-ті і вибір найеф-ніших шляхів їх досягнення. Інвестиц. стратегія визначає можливості поліпшення рез-тів господарювання суб’єкта за доп. і-й, тобто окреслює напрями інв-ня з метою одержання П і ↑ власних активів. Інвест. стратегія є довгостроковим узагальненим планом упр-ня капіталом. Вона обирається відповідно до стану та про-гнозів щодо макроеконом. середовища, інвест. ринку, самого інвестора, сфери його бізнесу та ділових інтересів. Стратегія дає відповіді на гол. питания орг-ції і-й-ної дія-ті: Глибина довгострокового планування інвест. процесу. Поточний стан об'єкта, для якого розроблюється стратегія. Джерела та обсяги коштів для інв-ня. Стратегічна мета та етапи просування до неї. Проміжні цілі та суміжні завдання. Пріоритетні сфери та об'єкти для інв-ня. Прогнозна оцінка зовнішнього середовища для інв-ня. Прогнозна оцінка розвитку фін. ринку. Альтернативні напрями викор-ня коштів. Цільові настанови щодо очікуваної дохід-ті і-й. Фактори ризику та довгострокові заходи їх нейтралізації. Прогнозні сценарії розвитку інвест. ринку та розвитку інвестора. Бажані рез-ти інвест. дія-ті (стан активів інвестора, мережа під-в, права власності і т. ін. ) на кінець стратегічного періоду. Форм-ня стратегії є досл-ням довгострокових напрямів розвитку інвестора. Інвест. стратегія — це довгостроковий план, система концептуальних цілей і важелів для їх досягнення. Стратегія — це те, що поєднує тактичні короткострокові дії інвестора в систему, яка забезпечує високий рез-т не стільки "сьогодні", скільки в цілому за стратегічний період часу. До цільових установок при форм-ні стратеги розвитку можна зарахувати: збереження капіталу (у несприятливих фін. умовах); приріст вартості капіталу; приріст поточних дох-ів від капіталу; зміна стр-ри активів інвестора; зміна галузевої чи регіональної спрямованості капіталу; диверсифікація активів інвестора; вихід на нові ринки, засвоєння нових видів прод-ї; оновлення вир. апарату; швидке зростання активів незважаючи на ризик. малоризикований розвиток. Вибір інвест. стратегії є компромісом між багатьма чинниками, що впливають на рішення інвестора. Врахувати одночасно всі неможливо. Наведемо перелік найсуттєвіших чинників, які мають для інвестора стратегічне значения: достатність ресурсів інвестора; визначеність (гарантованість) рез-тів, еф-ність — переважання дох-ів над витратами; максимізація дохід-ті і мінімізація ризику; визначеність із часовими параметрами інв-ня; узгодженість із внутрішньою спроможністю інвестора; узгодженість із зовнішнім сер-щем. Залежно від співв-ня дохід-ті й ризику виокремлюють агресивну, ризиковану стратегію (орієнтовану на високу дохідність при високому ризику) і консервативну (малоризиковану) стратегію. За параметром часу може бути стратегія швидкого зростання і стратегія поступового розвитку. Якщо вдається розробити стратегію, яка цілком відповідає очіку-ванням і критеріям інвестора, її називають збалансованою. Якщо наявні на ринку об'єкти інв-ня не дають змогу оптимізувати стратегічні плани інвестора і задовольнити всі його умови та критерії, стратегію вважають незбалансованою. Базовим моментом розробки стратеги є обсяги фін. ресур-сів для інв-ня. Джерелами коштів можуть бути: власні фін. ліквідні ресурси інвестора (П, амортиз. відрах-ня, доходи від реалізації майна, страхові надх-ня, грош. нагромадження і заощадження фізичних та

юридичні осіб); позикові кошти (з оформленням боргових зобов'язань інвестора щодо повернення коштів: облігаційні позики, банк. та бюджетні кредити); залучені кошти (із передачею частини прав щодо керування ак¬тивами проекту, але без боргових зобов'язань інвестора); кошти іноз. інвесторів; кошти держ. бюджету або місц. бюджетів; кошти, надані в тимчасове корис-ня на правах оренди у формі мат. активів.

 

 

27