Фінансові системи зарубіжних країн (частина 2)
10.5. Фінансове вирівнювання у Швеції
У цій країні система фінансового вирівнювання одер-жала назву «Система Робін Гуда».
Для того щоб визначити рівень можливостей кожної комуни щодо формування її доходів, шведські економісти використову-ють кілька показників. Це середньокомунальна податкоспромож-ність і податкоспроможність комуни. Середньокомунальна пода-ткоспроможність розраховується шляхом розподілу суми доходів, що підлягають комунальному оподатковуванню по всій країні, на загальну кількість жителів держави. Податкоспромо-жність окремої комуни визначається шляхом розподілу суми до-ходів в окремій комуні, яка підлягає її комунальному оподатко-вуванню, на кількість жителів цієї комуни. Таким чином, одні комуни мають більшу податкоспроможність, ніж середньокому-нальна, інші — меншу.
Основні фактори, що впливають на цей показник, такі: частка населення, що працює, рівень доходів населення, вікова структу-ра населення, господарська структура, структура забудови кому-ни та ін.
Податкоспроможність кожної комуни визначає її можливості фінансувати витрати на надання суспільних послуг. Отже, з од-ного боку, у кожній комуні складаються різні обсяги витрат, з іншого боку — різні можливості щодо фінансування їх. Фінансо-ве вирівнювання зводиться до того, що вирівнюються можливос-ті комун фінансувати ці витрати і вирівнюються самі витрати. Це означає: вирівнюються їхні доходи та видатки. За інших умов, вважають у Швеції, зростав би розрив між рівнем розвитку окре-мих комун із усіма негативними наслідками.
Нова система фінансового вирівнювання у Швеції введена з 1996 р. Система побудована таким чином, що вирівнювання здій-снюється винятково за рахунок фінансових ресурсів самих ко-мун, тобто на основах самофінансування. До цього фінансове ви-рівнювання здійснювалося за рахунок субсидій з бюджету центрального уряду. 3 1996 р. державні субсидії використову-
ються для загальної фінансової підтримки місцевого самовряду-вання, а також для регулювання відносин комун і ленів.
Фінансове вирівнювання здійснюється в два етапи. Спочатку вирівнюються доходи. Середньокомунальна податкоспромож-ність по Швеції визначена в обсязі 100 тис. шведських крон. Це середній дохід на одну людину по країні, який підлягає комуна-льному оподатковуванню. Комуни, що мають середній прибуток на одного жителя менше 100 тис. крон, одержують субсидію. Ті комуни, дохід яких становить більше 100 тис. крон на одну лю-дину, платять внески у фонд субсидій.
Розміри субсидій і внесків розраховуються як різниця між се-редньокомунальною податкоспроможністю по Швеції і власною податкоспроможністю кожної комуни, помноженою на чисель-ність жителів комуни, а також на попередньо встановлену подат-кову ставку. Так, у 1998 р. ця ставка становила 95 % від середньої комунальної податкової ставки, яка встановилась в 1995 р.
На іншому етапі вирівнюються видатки на більшість видів по-слуг, що надаються комунами. Визначено сфери діяльності, які враховуються при вирівнюванні видатків, а також фактори, що впливають на рівень цих видатків (табл. 10.2). Зазначені в табли-ці фактори лежать в основі розрахунків відповідних доплат чи відрахувань, які здійснюються на основі індексів.
Таблщя 10.2
СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИРІВНЮВАННІ ВИДАТКІВ, I ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ ВИДАТКІВ У ШВЕЦІЇ
Сфера діяльності Фактор
Комуни
Дитячі дошкільні установи Вікова структура, рівень зайнятості батьків, податкоспроможність і густота населення
Установи по догляду за лю-дьми похилого віку Вікова структура, співвідношення чоловіків і жінок, професійна структура, рівень зага-льного проживання, малозаселені райони
Дев'ятирічна школа Вікова структура, малозаселені райони, рід-на мова
Гімназія Вікова структура, форми проживання (пан-сіон), вибір програми навчання
Турбота про родину і особи-стість Матері-одиночки з дітьми віком до 15 років, переїзди, іноземні громадяни (за винятком вихідців із країн Північної Європи), грома-дяни Фінляндії, густота забудови
Закінчення табл. 10.2
Сфера діяльності Фактор
Водопостачання і система каналізації Низька густота забудови, геологічні особли-вості
Вулиці і дороги Ступінь зносу, обумовлений інтенсивністю дорожнього руху і кліматичних особливостей
Забезпечення зайнятості і розвиток господарства Безробіття
Витрати на будівництво, утримання і опалення Індекс, що розраховується на основі факти-чних змін витрат
Додаткові витрати малозасе-лених районів: адміністрати-вно-рятувальна служба і т.п. Ч2ельність населення, кількість жителів на км , ступінь наявності районів щільного за-селення
Зменшення чисельності населення Скорочення чисельності населення протя-гом останніх 10 років
Дефіцит населення Чисельність населення в радіусі 30 чи 90 км.
Додаткові виплати в зв’язку з несприятливими кліматич-ними умовами Очікувані додаткові витрати
Лени
Охорона здоров’я включно з профілактикою Вікова структура населення, середня трива-лість життя, самотнє проживання, малозасе-лені райони
Вищі навчальні заклади Кількість зарахованих студентів
Додаткові виплати у зв’язку з несприятливими кліматич-ними умовами Очікувані додаткові витрати
Комуниталени
Суспільний транспорт Густота одного чи кількох центрів, розрі-дженість, шхери
У Швеції до 1995 р. формула вирівнювання складалася з двох частин, одна з яких давала можливість розрахувати гарантовану податкову базу комуни, а інша — розмір трансферту для забезпе-
чення цієї бази. Формула розрахунку гарантованої податкової бази мала такий вигляд:
Yi = (Ац + АІ2 + Ац) ■ Ym,
де Yj — гарантована податкова база на душу населення і-ої комуни;
Ym — середній по країні доход, що підлягає оподатковуванню на душу населення;
Аіі, Ah, Ah — коефіцієнти, що коригують податкову базу в зв'язку з різним рівнем бюджетних потреб територій:
Аіі відображає загальний рівень питомих витрат місцевої вла-ди. Показник коливається від 1 до 1,57;
АІ2 — віковий фактор, вводиться для відрахування демографі-чних особливостей територій. Крім того, він є показником ініціа-тивності місцевої влади. Иого величина тим більша, чим більші подушні бюджетні витрати і-ої комуни відповідно до середнього рівня в країні. Коефіцієнт може бути як додатним, так і від'ємним, що є негативною оцінкою місцевої влади за слабку активність;
Ац — буферний коефіцієнт, компенсує скорочення податкової бази внаслідок зменшення чисельності населення і-ої території.
Комуни самостійно вирішували, як їм використовувати гаран-товану податкову базу, і визначали розмір трансферту. Розмір трансферту розраховувався за формулою:
Gi = ТІ' (Yi - Y,),
де Gi — трансферт на душу населення і-ої комуни;
Т{ — встановлена місцевими органами влади податкова ставка;
Yt — гарантована податкова база на душу населення;
Yt — доход, що підлягає оподатковуванню в і-ій комуні.
Право на одержання трансфертів вирівнювання у ІЇІвеції ма-ють комуни з податковою можливістю на рівні менш ніж 95 % від середньокомунальної по країні. Внески роблять комуни з по-даткоспроможністю понад 110 % від середньокомунальної по Швеції.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51