Главная->Цивільна оборона->Содержание->7.1.6. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РІНР ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ВЕЛИКИХ ВИРОБНИЧИХ АВАРІЙ I КАТАСТРОФ

Цивільна оборона (частина 2)

7.1.6. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РІНР ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ВЕЛИКИХ ВИРОБНИЧИХ АВАРІЙ I КАТАСТРОФ

Великі виробничі аварії і катастрофи (далі — аварії) можуть призвести до загибелі людей і завдати відчутної шкоди народному господарству. Тому забезпечення безаварійної роботи на підприємстві слід розглядати як важливу державну справу, що вимагає повсякденної уваги міністерств, відомств, керівників та інженерно-технічного персоналу ОГ. Аварії можуть відбутися на будь-яких промислових підприємствах і на транспорті, однак найбільшу небезпеку становлять об'єкти, які виробляють чи за-стосовують у технології СДОР, вибухо- і пожежонебезпечні ма-теріали й продукти. Небезпечними об’єктами є також склади, ба-зи, залізничні станції і порти, де зберігаються чи знаходяться запаси цих матеріалів і продуктів.

Аварії можуть відбутися в результаті стихійних лих, допуще-них прорахунків у проектуванні, будівництві й устаткуванні підприємств; введення в експлуатацію промислових об'єктів з вели-кими недоробками і відступами від проектів; прийняття в екс-плуатацію вентиляційних систем без випробування їх на ефекти-вність роботи; незабезпечення вибухо- і пожежонебезпечних виробництв необхідною промисловою вентиляцією і захистом від пилу; недоробок з техніки безпеки й охорони праці; незадовіль-ного оснащення контрольно-вимірювальною, захисною, блокую-чою апаратурою і недостатньої герметичності технологічного устаткування. Вони можуть бути також наслідком порушення технологічних процесів, несправності електропроводки і відсут-ності надійних систем пожежогасіння.

Кожна конкретна аварія викликається сукупністю ряду при-чин і несприятливих факторів. Аналіз показує, що аварії виника-ють, головним чином, у результаті слабкої навченості персоналу, допущеної недбалості, порушенні технологічного процесу виро-бництва і правил техніки безпеки. Вивчення причин аварій і все-бічна оцінка ступеня небезпеки дозволяють правильно визначити заходи щодо їх попередження, передбачити необхідні заходи за-хисту людей і зниження збитків.

Основними заходами щодо ліквідації наслідків великих аварій є: оповіщення про небезпеку робітників та службовців, форму-вань ЦО і населення, що проживає поблизу об'єкта; комплексна розвідка об'єкта, на якому відбулася аварія; порятунок людей з-під завалів, зі зруйнваних і пошкоджених будинків та споруд, на-дання медичної допомоги постраждалим і евакуація їх у лікува-льні установи; гасіння пожеж; локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, які перешкоджають веденню рятувальних робіт; улаштування проїздів і проходів до місць аварій; обвалу-вання нестійких конструкцій, розбирання завалів, демонтаж збе-реженого устаткування, якому загрожує небезпека; організація комендантської служби.

Швидке проведення рятувальних робіт і оперативна ліквідація наслідків аварії вимагають значних сил і засобів, для цих цілей залучаються спеціальні (об'єктові) і територіальні формування загального призначення і служб.

При ліквідації наслідків виробничих аварій застосовуються інженерна й інша спеціальна техніка: крани, бульдозери, екскава-тори, компресорні станції, самоскиди. Важкі тягачі з тросами для розтягування і розведення великих залізобетонних конструкцій, ве-ртольоти великої вантажопідйомності і металорізальні установки.

Використовуються також засоби малої механізації: домкрати, лебідки, мотопилки, гасорізи, електронасоси й ін. Рятувальні роботи в місцях аварії, як правило, проводяться в умовах загазованості, а при пожежах — задимленості і високих температур; щоб забезпечити безперервність роботи з наростаю-чим темпом, сили ЦО поділяють на зміни і виділяють резерви.

У залежності від характеру і масштабу аварії керівництво лік-відацією наслідків здійснює або керівник даного підприємства, який є одночасно і начальником ЦО, або голова спеціально ство-рюваної надзвичайної комісії. На кожну ділянку призначається керівник з числа відповідальних посадових осіб об’єкта або кері-вників ЦО і фахівців служб ЦО. Він повинен поставити завдання формуванням, вказати терміни і способи їх виконання, визначити порядок матеріального, технічного й інших видів забезпечення, організувати роботи, своєчасну зміну, відпочинок і харчування особового складу.

Рятувальні роботи і допомога потерпілим організовуються не-гайно після виникнення аварії. Також відразу вживаються заходи до локалізації і гасіння пожеж, без цього неможливе виконання інших робіт. Ухваленню рішення на проведення РІНР передує ретельна розвідка. Основні її завдання — виявити обстановку, що склалася, визначити характер руйнувань і обсяг невідкладних ро-біт, умови, у яких потрібно вести ці роботи. У ході розвідки ви-значаються місцезнаходження постраждалих людей, намічаються способи їх порятунку і шляхи евакуації. Розвідку організовує ке-рівник — начальник ЦО об’єкта (або голова надзвичайної комі-сії) за допомогою розвідувальних формувань і при обов'язковій участі провідних спеціалістів.

До місця виробничої аварії першими повинні прибувати про-типожежні команди, підрозділи міліції, машини швидкої медич-ної допомоги.

Ліквідація наслідків аварії може здійснюватися одночасно на всьому об’єкті чи на окремих ділянках у тих випадках, коли ма-ється достатня кількість сил і засобів, роботи проводяться відразу на всій площі. Якщо сил недостатньо, роботи доводиться прово-дити послідовно. При цьому в першу чергу їх починають там, де необхідно надати допомогу людям, і на ділянках, які становлять найбільшу небезпеку.

Перша медична і лікарська допомога надається постраждалим, які знаходяться в стані шоку, а також звільненим з-під невеликих завалів і уламків. Витягування людей з-під великих завалів здійс-нюється з дотриманням заходів безпеки, їм надається невідклад-на медична допомога з наступною евакуацією в лікувальні уста-нови. Будь-яке підприємство має свої особливості, які можуть бути невідомі рятувальникам, але повинні бути враховані. Тому перед початком робіт з кожним формуванням відповідними фахівцями підприємств і служб ЦО проводиться інструктаж, на якому вка-зуються способи дій при виконанні поставленого завдання і пра-вила безпеки, дотримання яких обов’язково.

Ліквідація наслідків аварій і катастроф на об’єктах господарювання

Для організації робіт з ліквідації наслідків аварій і ка-тастроф на об’єкті господарювання створюється постійно діюча надзвичайна оперативна група під керівництвом головного інже-нера. У надзвичайних умовах вона працює під загальною коор-динацією районної (міської) надзвичайної комісії.

На надзвичайну оперативну групу покладені такі завдання:

• приведення в готовність підлеглих сил і засобів і керівницт-во їх діями в надзвичайних умовах;

• оцінка обстановки, масштабів події, наслідків аварій;

• вживання екстрених заходів по захисту населення від нас-лідків аварій;

• вживання екстрених заходів по захисту населення від нас-лідків аварій на закріпленій території.

Дії надзвичайної оперативної групи по керівництву РІНР ор-ганізовуються відповідно до плану ЦО ОГ на мирний час.

Лікеідація наслідкіе аеарії проеодиться е чотири етапи:

1-й етап. Вживання екстрених заходів:

1. оповіщення і збір НОГ;

2. попередня оцінка обстановки;

3. вживання екстрених заходів по захисту робітників, службо-вців, населення;

4. надання допомоги потерпілим;

5. локалізація аварії та організація розвідки;

6. організація комендантської служби і підтримка громадсько-го порядку в районі аварії.

2-й етап. Оперативне планування:

1. розвідка;

2. уточнення обстановки;

3. прогнозування обстановки;

4. розрахунок необхідних сил і засобів;

5. оцінка масштабів збитку;

6. вироблення рішення;

7. планування робіт з ліквідації наслідків аварії (катастрофи). 3-й етап. РІНР. Рятувальні роботи:

1. розшук потерпілих;

2. витягування потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків;

3. евакуація (винесення, вивезення, виведення) людей із зони аварії (зони зараження).

4. надання першої медичної й інших видів допомоги постраж-далим.

Інші невідкладні роботи:

1. локалізація аварії;

2. гасіння пожеж;

3. зміцнення конструкції споруд, які загрожують обвалом, їх розбирання;

4. відновлення енергетичних чи комунальних мереж, ліній

зв’язку, споруд в інтересах рятувальних робіт;

5. проведення санітарної обробки людей, дегазації, дезактива-

ції, дезінфекції техніки, споруд, території.

4-й етап. Ліквідація наслідків.

Заходи щодо створення умов для забезпечення життєдіяльнос-ті населення в районі аварії (катастрофи), відновлення функціо-нування ОГ:

1. короткострокове відновлення для забезпечення експлуатації об’єкта на короткий термін;

2. тимчасове відновлення для забезпечення роботи об’єкта на більш тривалий термін шляхом часткового відновлення пошко-джених споруд;

3. капітальне відновлення для забезпечення постійної експлу-атації об’єкта з реконструкцією (модернізацією) споруд.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49

Категорії

Цивільна оборона (частина 2)

Схожі підручники