Цивільна оборона (частина 1)
1.3.2. ЗАВДАННЯ ЦИВІЛЬНОІ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
1. Попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і впровадження заходів для зменшення збитків і втрат у випадку аварій, катастроф, вибухів, великих по-жеж і стихійного лиха.
3 метою виконання завдання:
— вчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи щодо зменшення ризику виникнення надзвичайних ситу-ацій і захисту населення від впливу їх наслідків;
— готується науково-обґрунтований прогноз наслідків мож-ливих надзвичайних ситуацій;
— здійснюється безупинне спостереження за станом потен-ційно-небезпечних об'єктів і навколишнього середовища;
— підтримуються в готовності до негайного використання за-соби оповіщення й інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження і ло-кальні системи оповіщення;
— створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;
— здійснюється забезпечення працівників підприємств, уста-нов, організацій індивідуальними засобами захисту, а також ве-деться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.
2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про обстановку, що складається.
3 метою виконання завдання в усіх ланках міських і позамі-ських пунктів (управління) на основі автоматизованих систем централізованого оповіщення, ліній зв’язку і радіомовлення, a також спеціальних засобів, створюється система оповіщення й інформаційного забезпечення. Це комплекс організаційно-тех-нічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоря-джень органам державної виконавчої влади адміністраціям під-приємств, установ і організацій, силам Цивільної оборони і на-селенню.
Автоматизована система оповіщення й інформаційного за-безпечення створюється на базі загальнодержавної мережі зв’язку і радіомовлення, підрозділяється на державну і регіо-нальну. Система повинна забезпечити циркулярне оповіщення посадових осіб з використанням для цього міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення. Система опові-щення й інформаційного забезпечення використовується центра-лізовано.
3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, вибухів,
великих пожеж і застосування засобів ураження.
3 метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів щодо забезпечення укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також за-хист від впливу біологічних засобів ураження.
4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій,
катастроф, стихійного лиха й у воєнний час.
Завдання передбачає заходи, здійснювані центральними і міс-цевими органами державної виконавчої влади, виконкомами міс-цевих рад народних депутатів, штабами Цивільної оборони, ад-міністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, a також у випадку надзвичайної ситуації з метою створення умов для виживання населення, що може опинитися (опинилося) у во-гнищах ураження.
Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на за-доволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, наданняїм побутових послуг і реалізації соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт є:
— тимчасове розселення громадян у безпечних районах;
— організація харчування в районах лих і тимчасового розсе-лення;
— організація забезпечення потерпілого населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності;
— організація надання фінансової допомоги потерпілим;
— забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення.
5. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лих і місцях ураження.
Це завдання полягає у виконанні заходів, передбачених чин-ним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф, епідемій, епізоотії, що загрожують життю і здоров’ю населення, а також у випадках:
— розвідування вогнищ ураження і визначення їх меж;
— проведення робіт, пов’язаних з пошуком і порятунком людей;
— надання допомоги потерпілим;
— евакуація населення з небезпечних районів;
— карантинно-обсерваційних заходів;
— ізоляції вогнищ ураження;
— забезпечення суспільного порядку в районах лих і у вогни-щах ураження;
— здійснення заходів життєзабезпечення населення;
— соціально-психологічної реабілітації населення;
— здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідеміологічних заходів.
6. Створення систем аналізу і прогнозування управління, опо-
віщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним,
хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримка їх готовності
для стійкого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і
воєнного часу.
Організатором діяльності цих систем є постійно діючі органи управління зі справ Цивільної оборони, у тому числі створені в складі підприємств, установ та організацій силами і службами Цивільної оборони.
7. Шдготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної
оборони її органів керування і сил, навчання населення умінню
застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзви-
чайних ситуаціях.
Контроль за виконанням вимог Цивільної оборони, станом го-товності сил і засобів Цивільної оборони, проведенням РІНР у ви-падку виникнення надзвичайних ситуацій здійснює центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і справ за-хисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49